Матча стала популярною не лише як напій, але і як суперфуд завдяки своїм корисними властивостями для здоров'я. Як виявилось, такий японський чай може регулювати рівень цукру в крові та навіть сповільнювати старіння.
РБК-Україна (проект Styler) повідомляє, як матча впливає на організм та які є протипоказання.
Хоча матчу виробляють із тієї ж рослини, що й зелений чай, вирощують її по-іншому, щоб листя чаю містило якнайбільше певних фітохімічних речовин.
Інколи від матчі можуть виникати неприємні відчуття в шлунку чи навіть нудота.
За словами нутриціолога Анастасії Голобородько, якісна матча непогано регулює цукор в крові. Цим можна користуватись після щільного обіду чи вечері.
Науково доведено, що зелений чай містить сімейство поліфенолів, званих катехінами, приголомшлива здатність яких є гасіння вільних радикалів.
Окислювальний стрес - це і помилки в раціоні, і засоби побутової хімії, і екологія, і внутрішні стресові стани.
"Виникли високотехнологічні способи уповільнення темпів старіння. Якісний зелений чай (не будь-який з полиці) - один із них. Звичайні дешеві чаї завантажені фторидами. Пакетики, швидкорозчинні суміші холодного чаю, декаф - надто багато фтору", - зазначила експерт.
Один конкретний компонент якісного зеленого чаю (бажано неферментованого і тим більше у матчі) - кахетин (epigallocatechin-3-gallate), який захищає клітини від руйнування особливо активно.
Антиоксиданти, що містяться в матчі, спроможні сприяти поліпшенню стану здоров’я шкіри й зробити менш виразними тонкі лінії та зморшки. Ці антиоксиданти можуть також допомогти захистити шкіру від УФ-випромінення та забруднень, здатних наблизити її старіння.
Регулярне балування себе чашечкою чаю матча може допомогти вам виглядати молодше, стимулюючи оновлення клітин та вироблення колагену, а також захищаючи шкіру від УФ-випромінення, забруднень, запалення та оксидативного стресу.
Раніше ми повідомляли про напої, які допоможуть швидше заснути ввечері.
Також ми писали, чи впливає кількість випитої води за день на схуднення.
При написанні матеріалу використовувались такі джерела: Instagram-сторінка нутриціолога Анастасії Голобородько та сайт Good Food.