Гештальт-, травма- та кризова терапевт, психолог Фонду Ріната Ахметова Євгенія Зудова зустріла початок повномасштабної війни у Запоріжжі. У перші хвилини усвідомлення того, що відбувається, занурило у певний ступор. Але, опанувавши себе, вже з самого ранку 24 лютого 2022 року Євгенія почала допомагати людям.
Своєю історією вона поділилася з музеєм "Голоси мирних" фонду.
"Я прокинулася від повідомлень близьких друзів з Києва. Чітко пам’ятаю, як вийшла до коридору і потрапила в реакцію "завмерти". Я не знала, що робити далі", - згадує Євгенія ті перші страшні моменти.
Тоді їй дуже допоміг коханий - поговорив, заспокоїв, повернув до звичного стану. Євгенія розуміла, що її власна допомога потрібна людям: у місті вже починалася паніка, були великі черги біля банкоматів, магазинів, автозаправок.
Психолог створила чати підтримки - як для своїх колег, так і для населення. Самій їй теж було нелегко, адже донька Євгенії була в гостях у бабусі у Василівці.
"У мене було бажання допомогти їй, але я не могла, тому що вона була далеко. Там не було зв’язку, світла, газу, води. І цю енергію, яка у мене була, я мобілізувала на допомогу іншим людям. Я багато працювала: по декілька діб. Енергії було багато, я хотіла допомогти", - ділиться вона.
У перші ж дні їй вдалося стабілізувати психологічний стан усіх мешканців її будинку, які збиралися у бомбосховищі - від малих дітей до людей похилого віку. Євгенія допомагала при панічних атаках, нервових розладах травлення, використовувала всі свої знання... і термос чорного чаю, який завжди був під рукою.
"Я часто кажу клієнтам: "Після самої темної ночі настає ранок". Будь-яка війна має початок і має кінець. Я вірю в те, що ця війна рано чи пізно закінчиться нашою Перемогою", - упевнена Євгенія.
Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії (800) 509 001.