Коуч і психолог Юлія Свириденко: "Люди нарешті зрозуміли, що життя одне і його не варто відкладати"

– У вас понад 25 років досвіду в психології, коучингу та навчанні людей. З чого все починалося і як протягом такого тривалого часу залишатися "в ресурсі"?

– Я одеситка в п'ятому поколінні. Це моє місто сили, місто моїх батьків, моїх найбільших досягнень та найважливіших подій. Я професійний бізнес-тренер, професійний методолог. 

Навчалася я в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова на факультеті психології і почала практикувати психологію з другого курсу університету. Ми разом з моїм майбутнім чоловіком на той момент проводили практику в школах. Працювали у восьми школах міста і проводили там підліткові клуби протягом трьох років (до 5 курсу університету).

Як фінал цієї історії, в 2001 році ми написали книгу і випустили її. Вона називається “Неформальна школа розвитку. Методичний посібник”. Книга допомагає працювати з підлітками. Ми прописали там практичні заняття і той досвід, який у нас був. Дуже багато корисних порад.

Здавалося б, я могла стати підлітковим психологом, але я це не обрала. Це була і є одна із спеціалізацій мого чоловіка. Я ж обрала роботу з дорослими людьми і почала з ними працювати після випуску і до 2003 року. Це були ще ті часи, коли люди вважали, що до психологів ходять лише "психи". Але тим не менше, я мала багато клієнтів і люди із задоволенням заходили в терапію.

Юлія Свириденко (фото надане психологинею)

Я працювала з самого початку по дуже глибинних методах психотерапії. На щастя, були класні викладачі на той момент. Щоб не збрехати: не залишилося жодного виду психотерапії, який би я не вивчала. Десь сертифікувалася, десь ні, але вчилася усього. 

У 2003-му я виграла конкурс на посаду в компанії МАРС. Пішла працювати у відділ продажів і з того часу займалася навчанням торгових представників та торгової команди. Мій досвід психолога далі розвивався в компанії, я продовжувала навчатися і працювати з людьми, але в контексті навчання.

Через 10 років я отримала першу сертифікацію в коучингу, далі продовжувала навчатися і почала активно практикувати. Я навіть почала впроваджувати коучинг у компанію, організувавши проєкт "Wellbeing для на робочому місці" спільно з відділом персоналу, проводячи коуч-сесії для співробітників компанії.

У 2015-му я нарешті пішла з компанії. На той момент мене запросили брати участь у відкритті представництва канадського коучингового університету Erickson International як організатора потоків навчання і куратора коучингових програм. Я прийняла це запрошення і за роки співпраці нашим представництвом було випущено вісім потоків сертифікованих коучів. Крім того, що я організувала навчання та була куратором потоків, я активно працювала як коуч з людьми та компаніями. 

Того ж року я організувала новий авторський проєкт - трансформаційні тури на острів Балі, куди впродовж п'яти років возила групи людей з кількох країн. Там я працювала з ними як коуч, психолог, фахівець з mindfulness та організовувала усі процеси. Це був непростий, але неймовірно цінний проєкт для багатьох наших учасників.

Згодом ми з чоловіком відкрили свою школу - свій інтелектуальний бізнес, де ми не тільки допомагаємо нашим клієнтам (персонально та бізнесу), але ще навчаємо психології та коучингу. Ми працювали з бізнесами по всій Україні - Київ, Харків, Дніпро, Миколаїв, Запоріжжя - та онлайн з багатьма країнами світу. Ми навіть мали в Одесі приміщення для нашої школи на території кіностудії. Зараз вона працює в онлайн-форматі і є міжнародною.

З 2018 року ми у нашій школі навчили понад 2500 осіб і провели онлайн понад 20 авторських програм. Весь цей час ми отримували і продовжуємо отримувати тисячі подяк від наших клієнтів і студентів по всьому світу. Ми співпрацюємо з найкращими експертами у своїй справі, надаючи нашим клієнтам продукти та послуги високого рівня якості та експертизи.

Особливість нашої школи - це не масові курси, де на потоці 100-200 чи навіть більше осіб. Наш підхід дуже камерний, нішевий. Наше завдання бути максимально клієнтоорієнтованими і давати максимум якості знань для учасника будь-якого навчання - чи то короткий практикум, чи піврічна програма з вивчення коучингу.

Я дуже вдячна собі, що колись ми зважилися на цей крок. Це наша місія та велика честь бути причетними до покращення якості життя кожної людини, яка до нас приходить.

Юлія Свириденко з чоловіком (фото надане психологинею)

– Розкажіть про свої методи роботи викладання та тренінгів.

– Найважливіше, що треба розуміти, я працюю по методу глибинного коучингу, який не так давно (буквально в 2022 році) я змогла описати як систему та методологію, а також розробила навчання. Я усвідомила, як я працюю, після того, як мої клієнти питали мене: "А що це за метод, як ти це робиш?". 

Я розуміла, що працюю в коучингу, але роблю багато що по-іншому, ніж більшість коучів. Почала досліджувати і зрозуміла, що інтегрую дуже м'яко свій психологічний підхід, глибинну психологію, психологію Сходу та Заходу, все це я інтегрую з коучинговими стандартами ICF і у мене виходить дуже результативний метод роботи, який я назвала "глибинний коучинг ментального здоров'я". У мене є однойменний курс, в якому я навчаю коучів працювати в такому напрямку.

Мої методи професійні, підкріплені освітою і досвідом, бо я професійний методолог, мої навчання я складаю абсолютно з моїх теоретичних та практичних знань. Всі навчання базуються на глибинній любові до людини, на прийнятті, безоцінковому ставленні і на тому, що кожна людина може отримати все, що хоче, якщо вона цього бажає та реально готова до цього рухатися. Це ті постулати, які закладені в мою методологію.

Я завжди базуюся на сильній залученості в людях, сильній віддачі людям. Це моя місія - віддавати те, що я знаю і вмію. Всі тренінги побудовані на усвідомленості. Я не працюю з НЛП чи гіпнозом. Мій підхід - це коли людина сама обирає, як змінювати своє життя, а я лише допомагаю, підтримую і створюю простір, щоб ці зміни стали можливими. Бо якщо ми працюємо з людиною, як з телевізором, куди ми просто засовуємо свої руки і ремонтуємо, - це не про мене. Я працюю в партнерстві, і мій клієнт завжди для мене в пріоритеті. Він знає, куди йому рухатися, а моя задача - виконувати допоміжну функцію в цьому, як коуча.

На сьогоднішній день в нашій школі існує флагманський курс "Основи коучингу", участь в якому можуть отримати всі, хто тільки хоче вивчати коучинг, хто хоче спробувати себе у новій професії чи використовувати цей метод у своєму мисленні для особистих змін в житті. У нас є поглиблений курс про глибинний коучинг ментального здоров'я, про який я раніше казала.

Нещодавно я усвідомила, що крім того, що я як коуч супроводжую людей та бізнеси, я по суті часто виконую функції ментора інтелектуальних бізнесів (із моєю підтримкою та під час спільної роботи зі мною було відкрито сотні інтелектуальних бізнесів).

Це означає, що я супроводжувала дуже багато підприємців з 2013 року і тепер я готова організувати групове менторське навчання підприємців, які мріють створювати свою справу чи бізнес. Я назвала цей курс "I-Business. Як монетизувати свою експертність". Крім цього, ми проводимо з чоловіком групові супервізії для психологів і коучів. 

Юлія Свириденко (фото надане психологинею)

– Кажуть, щоб записатися до вас на консультацію потрібно чекати 2-3 місяця. Це правда?

– Я продовжую працювати як персональний лайф-коуч і дуже вдячна моїм клієнтам, що вони так мене цінують, що запис до мене на 2-3 місяці вперед. Так, це правда: не маркетинг, а реальна ситуація із запитами на якісний коучинг у людей (усміхається).

– Як змінилася ваша діяльність з початком повномасштабного вторгнення?

– З початку повномасштабного вторгнення ми з чоловіком почали працювати в наших соціальних мережах. Це було нон-стоп кілька місяців поспіль. Ми давали швидкі поради, щось я записувала у форматі відео, аудіо. Допомагала як своїм постійним клієнтам, так і просто своїм підписникам справлятися з тривожністю, панікою, апатією, замороженими емоціями, зі складними емоційними станами, прийняття рішень у стресі... Окрім надання безкоштовної допомоги, ми також знизили вартість усіх своїх послуг, і першу половину 22-го року працювали в чверть ціни.

Згодом ми почали шукати, з ким ми можемо зробити якісний курс по роботі з психологічною травмою, який би міг підтримати українців. Ми одразу оцінили наслідки, які нас чекають, і якщо можна дати якісь превентивні міри - то ми їх дамо, якщо можна зробити щось на довшу перспективу - ми теж це робитимемо.

Поспілкувавшись, ми вирішили, що нам треба зробити два продукти. Перший - для навчання психологів і коучів, які залишилися в Україні. Я розуміла, наскільки важко зараз працювати психологам, які працюють зі своїми клієнтами і  пацієнтами, проживаючи такі ж самі страхи і тривоги (у них теж проходить травматизація).

Шукала всюди, і, на щастя, моя подруга познайомила мене з професором Університету Сент-Джонс (St. John’s University), доктором Шоном Сейнт Джином. Ми записали з ним інтерв'ю на нашому каналі. І після цього ми домовилися, що запишемо разом курс, бо він дуже багато працював з травмованими людьми. У нього є досвід роботи з травмами, з ПТСР, а також вікарними травмами - це травма спеціаліста, який сам допомагає людям.

 

Зробили два запуски курсу "Зцілення травми" у 2022 році кількома мовами. Також ми з чоловіком створили психологічно реабілітаційний курс, створили систему лекцій, зворотного зв'язку. Отримали безліч подяк від фахівців за важливі та необхідні як ніколи зараз знання. Згодом ми вийшли з роботи з травмою і пішли в підтримку підприємців, які продовжують вести бізнес як в Україні, так і закордоном. У нашій школі працюють психологи, які продовжують допомагати зцілювати психологічні травми нашим клієнтам.

– З якими найпопулярнішими питаннями та запитими до вас звертаються на даний момент? Як ця тенденція змінилася з початком великої війни?

– Перше - це запити на побудову проектів в нових реаліях, бізнес, пошук себе в нових реаліях. Що змінилося глобально? Є три моменти, про які варто говорити.

Коучинг без психології не буде працювати. Тому що дуже багато запитів на ресурси, на стан, на те, щоб знизити тривожність, на те, щоб видихнути, дозволити собі жити. Це все запити, які ми в чистому коучингу, без психологічного бекграунду вирішити не зможемо. Тому на даний момент мій метод глибинного коучингу має особливий попит, бо я вмію поєднувати психологічний бекграунд, при цьому не зависати в минулому, а допомагати людині розвивати своє мислення у майбутнє.

Однозначно інтеграція психології в коучинг це те, що зараз потрібно, і те, чого я навчаю спеціалістів, працюючи з великою кількістю психологів і коучів. Психологи теж вже не дуже можуть бути без коучингу, з моєї точки зору, тому що не можна зависати в минулому і працювати тільки з травмами, а потрібно вміти розвертатися у майбутнє. 

Друге - це запити на адаптацію. Люди хочуть адаптувати свої проекти до нових реалій в Україні, або люди хочуть адаптувати свої бізнеси в умовах нової країни. І це, напевно, ключова тенденція. Тому моя задача допомогти адаптуватися, розвивати нейропластичність, розвивати в людині довіру до себе, розуміння, як рухатися вперед і навіть в незнайомому просторі створювати щось стійке і зрозуміле.

Знову ж таки, тут буде стиковка з психологією коучингу. На сьогоднішній день мої клієнти, яким я допомагаю створювати бізнеси, знаходяться в Польщі, Англії, Нідерландах, Швейцарії, Франції, США, Австрії та інших країнах. І, звичайно, в Україні, де найсміливіші створюють бізнеси. Але чим більше я спілкуюся з нашими людьми, тим більше переконуюся, що українці сміливі всі, де б вони не були. Якщо вони не здалися і продовжують рухатися вперед - то це вже велика внутрішня сила.

І третє, що було до повномасштабної війни, але після її настання, це прямо виросло в сто крат, прагнення масштабуватися. Таке враження, що в якийсь момент велика частина людей зрозуміла, що життя одне і його не варто відкладати. На жаль, не всі так вирішили, але свідомі, думаючі українці зрозуміли: досить відкладати - треба жити зараз! Треба масштабуватися, якщо ти хочеш бізнес. Якщо ти хочеш бути професіоналом - то вже нарешті стань. Якщо ти хочеш відкрити свою справу, чи освоїти нову професію - то прийшов час це все реалізовувати. Коли мене питають про те, як масштабуватися, я часто розповідаю, що є три види масштабів: особистісний, професійний та фінансовий. І зараз на всі ці види масштабів збільшився запит. І я з задоволенням з цим працюю.

– Зараз дуже багато українців опинилися за кордоном. Дуже багато з них пробують відкривати свої справи там. Які б дали поради початківцям за кордоном в бізнесі?

– Перше, це адаптація й прийняття країни, куди ви приїхали. Потрібно перш за все людині, як особистості, як живому створінню, зрозуміти: підходить ця країна, чи ні. Бо якщо ви відкриваєте бізнес в цій країні - потрібно буде грати в довгу, й треба зрозуміти, чи ви готові тут жити.

Проблеми та помилки дуже великої кількості людей - коли вони вибирали країну, в якій зручно робити бізнес, але їм там було жахливо жити. Я знаю кілька таких випадків і супроводжувала людей в зміні країни і розумінні того, що ця країна не підходить. По енергії, чи майндсету людей, чи інфраструктурі або ж клімату. Бо комусь в Польщі комфортно і жити, і робити бізнес, а комусь - тільки вести бізнес. І тоді потрібно допомагати людині це усвідомити, бо ти інакше не зможеш побудувати системний бізнес, ти не будеш розуміти, куди тікає твоя енергія, що її з'їдає, а, можливо, тобі просто не підходить це місто, ця природа чи вайб тощо. Контекст важливий. Людська адаптація - першочергова! 

Другий момент - не треба жити в проблемному контексті, контексті важкості і жалітися, що все важко, що все чуже, складно вчити нову мову, незрозуміла банківська система... Завжди в будь-якій ніші, крім зовсім новаторських, є хтось, хто вже, як правило, пройшов цей шлях.

Дуже багато наших спеціалістів, які розібралися, із задоволенням за кошти або ж безкоштовно готові допомогти розібратися іншим теж. Найголовніше, знайти людей в цьому ком'юніті і спитати. Знайти, поставити запитання, все вияснити і головне - не жити в контексті проблем і скарг на життя, а вирішувати проблеми по мірі їх надходження.

Третє, звичайно, супер важливе: забезпечити себе підтримкою. Зрозуміло, що не в кожного є сім'я, яка завжди підтримає. Але, можливо, є друзі. Якщо їх немає, нехай це буде психолог, коуч, якесь ком'юніті людей, які в цьому готові підтримати. Тому що шлях довгий, не простий і він потребує підтримки.

Але першочергово, це вміти людині створювати внутрішню самоопору і розуміти, що відповідальність вся на ній, і те, що вона вирішила робити, - це її вибір, вирощувати цю внутрішню опору в собі, яка буде допомагати рухатися вперед.

Останнє - це ставити ціль за ціллю. Дивитися в сторону сенсів, в сторону цінностей. Я люблю ставити запитання “Щоб що?”, “Що ти хочеш отримати?”, “А  що ти хочеш отримати наступним, коли отримаєш це?”. Ось ця "ціль за ціллю", квантове мислення в цілепокладанні має фантастичний ефект. Бо коли ми ставимо одну ціль, то згодом ми в неї впираємося. А коли вже маємо наступну, потім ще іншу, - тоді ми йдемо в потоці цілей і розуміємо кожного разу, куди ми йдемо і для чого.

Юлія Свириденко (фото надане психологинею)