Під час війни все більше українців замислюються про прийом антидепресантів. Багатьом здається, що чарівні пігулки зможуть покращити настрій, повернути радість від життя.
Але з цими ліками не все так просто і приймати їх "для настрою" - не можна. Що таке антидепресанти та у яких випадках вони справді потрібні - розповіли спеціалісти МОЗ.
Антидепресанти - це загальна назва для кількох груп препаратів, які призначають передусім у разі депресивного розладу та його різновидів (як-от передменструальне дисфоричне порушення). Втім, не всі психічні розлади потребують вжитку антидепресантів, і не лише депресію можна ними лікувати.
Антидепресанти впливають на те, як наші нейрони спілкуються один з одним – зокрема, коли йдеться про настрій. Ці ліки не роблять людей щасливими вони допомагають функціонувати, знайти сили на психотерапію чи "просто" робити буденні справи. Слово "просто" в лапках, бо в разі психічних розладів буденні справи - це дуже складно.
Переважно лікарі можуть призначити лікування антидепресантами пацієнтам з психічним розладом. Психічний розлад - це не власний вибір чи лінь, чи неможливість просто "зібрати себе до купки". Але це й не відсутність щастя чи неминучий наслідок дії стресорів чи переживання втрати.
Такі розлади бувають у тих, хто живе у безпеці та достатку. І їх може не бути в тих, хто пережив щось травматичне та трагічне. Цей стан не залежить від сили особистості чи мудрості.
Психічні розлади є наслідком взаємодії генетики людини з її фізіологією, життєвими обставинами, способом життя, перенесеними хворобами, поведінковими патернами, навіть кліматом. І самолікування тут так само небезпечне, як і в інших випадках зі здоров'ям.
Будь-який психічний розлад - це захворювання, яке має свої діагностичні критерії, з-поміж яких є створення розладом істотних завад у буденному житті: спілкуванні, роботі, стосунках, чи навіть в особистій гігієні. Лікування психічних розладів так само ґрунтується на протоколах, як і лікування внутрішніх чи інфекційних хвороб, а психіатричні препарати пройшли клінічні випробовування та сертифікацію.
Лікарі підкреслюють, що можна спати по 8 годин, нормально харчуватися, додати вітаміни у раціон, щоденно займатися спортом - але це не допомагає впоратися з психічним розладом. Для його подолання потрібні не тільки сон і здоровий спосіб життя, а ще медикаменти, психотерапія та час.
Звісно, з часом певні розлади можуть минути самостійно, але є низка "але". Поки триває психічний розлад, людині буває важко, навіть неможливо виконувати буденні обов’язки, працювати, вести "здоровий спосіб життя", і це погіршує ситуацію та зменшує шанси на одужання. Щобільше, людина може вдаватися до шкідливих способів "допомоги" собі, як-от вживання алкоголю чи наркотичних речовин.
Без лікування психічний розлад може завершитися не видужанням, а самогубством. Це надто великі ризики, тому краще одразу йти до лікаря, коли відчуваєте, що "вже не вигрібаєте і стали самі на себе несхожі". Медикаментозне лікування психічних розладів дозволяє виграти час і не дає занедбати людину. Проблем в житті воно не усуває - та воно запобігає появі нових і дає сили впоратися з наявними. Це теж немало.
Правильно підібраний препарат залежить не тільки від діагнозу, який може поставити тільки лікар, а ще й від усієї історії хвороби, сімейного анамнезу та інших препаратів, які людина вживає.
Якщо лікар призначив психіатричний препарат, але "дива не сталося", це не означає, що лікар поганий, а доказова медицина - неефективна. Досить часто потрібний препарат і його дозу лікар добирає у кілька підходів - це нормальна практика, передбачена медичними протоколами лікування.
Є ліки так званих першої, другої, третьої лінії терапії - якщо не подіяли ліки першої лінії (найпоширеніші й найуніверсальніші), то пробують далі, поки не доберуть потрібну схему лікування. У переважній більшості випадків це вдається зробити.
Справді, у низки антидепресантів є побічні ефекти: втрата лібідо, зміни в режимі сну, набір ваги - не все водночас. Деякі побічні минають самостійно - у міру звикання до препарату, деякі тільки після припинення курсу лікування. А часом лікарі обирають інший препарат. І побічні ефекти бувають не у всіх людей.
Набір ваги чи втрата сексуального потягу - це неприємно. Але люди у стані депресії й без ліків втрачають лібідо чи стосунки взагалі, здоровий сон, апетит чи мають розлади харчової поведінки. І на шальках терезів - людське життя, бо дехто може зловживати алкоголем чи спробувати покінчити собою.
Тільки лікар-психіатр, а не психолог. Підставою для такого призначення має стати діагноз та історія хвороби. Після призначення схеми йде тісна взаємодія лікаря та пацієнта - для відслідковування динаміки. І на антидепресанти обов'язково виписують рецепт.
Не варто боятися психіатрів та антидепресантів - вони покликані полегшити життя та уможливити розв’язання проблем. Без належного лікування психічні розлади, як і будь-які хвороби, можуть погіршитися та зачепити інші ланки здоров’я та сфери життя.
Ми не чекаємо, що пухлина розсмокчеться сама, переламані кістки без втручання хірурга правильно зростуться, а карієс затягнеться новою емаллю – ми йдемо лікуватися. У разі психічних розладів слід діяти так само.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що лікар розвіяла найпопулярніші міфи про антидепресанти.
А ще розповідали про те, що психіатр назвав, що найсильніше виснажує під час війни.