Привласнив статтю російського аспіранта: викладача КНУ звинувачують у плагіаті

Що пішло не так

"Чи бачили ви колись наукову статтю, де плагіат становить 100% тексту? Я бачив!" - пише Олександр Киричок.

За його словами, завідувач кафедри української філософії та культури на факультеті філософії КНУ імені Тараса Шевченка Василь Семикрас привласнив статтю російського аспіранта Снашкова з Казанського федерального університету.

Для того, щоб стаття відповідала українському контекстові, він переклав її українською мовою, замінив по тексту слово "Россия" на слово "Україна", а "Древню Русь" на "Київську Русь".

Після таких нехитрих дій Семикрас нібито опублікував роботу під своїм іменем у фаховому українському журналі категорії "Б".

Жовтим у статті виділено текст, який є плагіатом (скриншот)

Проте це ще не все...

Випускник Інституту філософії НАНУ Микола Федяй помітив ще один плагіат у кар'єрі Семикраса.

"Друга детально розібрана стаття доцента Василя Семикраса. Як і перша, повністю сплагіачена: автор особливо не перетрудився і просто переклав текст з російської. Щоправда, з помилками", - написав Федяй.

Вдруге порушення авторського права Семикрас здійснив знову з роботою російського дослідника.

"Звісно ж, усе це без посилань на авторів, між іншим, не менш знаних й авторитетних. Але, для новопризначеного завідувача, вони ніхто…" - зазначає Олександр Киричок.

Друга стаття-плагіат від Василя Семикраса (скриншот)

Що таке плагіат та авторське право

Плагіат - це привласнення авторства на чужий твір або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.

Застосування плагіату є груби порушення академічної доброчесності як для студентів, так і для викладачів. Плагіат може каратися відповідно Цивільного чи Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 176 Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність настає за незаконне відтворення, використання та розповсюдження творів науки, літератури й мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, інших творів, а так само незаконне відтворення, використання та розповсюдження або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди.

Матеріальна шкода вважається завданою в:

• значному розмірі: якщо її розмір у двадцять разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян
• великому розмірі: якщо її розмір у двісті й більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян
• особливо великому розмірі: якщо її розмір у тисячу і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Розрахунок суми для матеріального збитку встановлюють згідно з сумою неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.

Реакція соціальних мереж

• "А чьо? Креативненько так... От я чомусь не додумалась до того, що можна стибрити статтю у російського аспіранта і таким чином здобути перемогу над "вєлікім русскім язиком".
• "Навіч маємо відому картину: не так расєйські воші, як малоруські гниди... Глибоко зневажаю!"
• "Чому саме такі люди потрапляють до завкаф? Бо краще штовхаються ліктями. Але навіщо, бідолашний, зі статті тягав, ще й перекладав, можна ж зі студентського диплома! Ані тобі перекладати, ані плагіату ніхто не виявить. Зручно, швидко, нешкідливо".
• "Ось вона дипломована прохфесура".
• "90% наукових книжок, ідей мистецтва, літературних сюжетів - стибрені. особливо в Україні, де унікальний продукт практично не існує. і викладені просто "своїми словами". Ця ситуація нагадує сатиру над тим, чим взагалі займається більшість дипломованих науковців".
• "Я не виправдовую плагіат, але спробуйте виконувати усі обов'язки зав кафедри в сучасному українському університеті та й ще займатися наукою".
• "Аргументів більш ніж достатньо. Керівництво факультету мусить відреагувати. Перевірка на академічну доброчесність. Фігурант повинен публічно визнати провину та звільнити займану посаду, а можливу піти з КНУ, за власним бажанням. Це буде академічно доброчесно".

До слова, поки реакції від ректорату, деканату КНУ чи самого Василя Семикраса не надходило.