"Приходжу на могилу і говорю з Максом". Як сім'я вбитого на фунікулері підлітка проживає втрату

Як сім'я проживає горе

"Батьки Максима у дуже тяжкому стані фізично і психологічно. Мама фактично живе на заспокійливих. До неї часто приходять подруги, щоб не залишати її саму. Підтримують зовсім чужі люди. Вона не може навіть з адвокатом спілкуватись, цим займається батько", - каже Клібановський.

Чоловік додає, що з Максимом у нього були дуже довірливі й близькі стосунки. В дитинстві племінник багато часу проводив із ним і бабцею.

"Мені Бог діток не дав, тож Макс був моєю кровинкою... Зараз я встаю з болем, лягаю з болем. Приходжу на могилу до Максюші й просто сиджу, плачу, спілкуюсь із ним. Моя мама теж ледве тримається. Нічого страшнішого у світі не може бути, ніж втратити дитину", - розповідає Євгеній.

Максим із мамою і братом (фото надане родиною хлопця)

Максим із дядьком Євгеном (фото надане родиною хлопця)

Щоб якось справитись із горем, родина зараз ходить до психолога, якого їм найняла "Нова пошта".

"9-річний брат важко переживає втрату. Коли не стало Максюші, ми Дані сказали, що він у лікарні. Після того малий запитав сестру: "Мам, ну ж ти молишся, щоб Максимчик вижив?". А ми знали, що Макса уже нема. Наступного дня сказали Дані про це, і він дуже довго сидів, малював, там щось писав Максу", - розповідає дядько.

Зараз молодший брат, як заходить у кімнату Максима, завжди питає у нього дозволу, чи можна погратись його іграшками, чи покористуватись комп'ютером.

Максим із родиною (фото надане родиною хлопця)

"У нас була якась містична ситуація, сестра вмикала телевізор, але увімкнулась PlayStation. Ми спершу подумали, що проблема якась із джойстиком. Даня сказав, що певно Макс хоче погратись й тоді сама увімкнулась гра. Але якщо джойстик поломаний, то він просто бігає по екрану, але увімкнути гру сам не може..." - каже чоловік.

Також Клібановський розповів, що повертаючись на 9-й день після загибелі Макса додому, він з мамою випадково сіли не на той тролейбус. Вийшло так, що той провіз їх маршрутом, яким часто катався на велосипеді загиблий підліток.

"Я ще тоді мамі сказав, що то нас малий востаннє провів своїми улюбленими місцями... А днями сестрі приснився Макс. У сні сказав, що досить палити лампадки, казав загасити їх. Сестра прокинулась і виявилось, що залишила запалені свічки на ніч й заснула з ними", - розповідає дядько Максима.

Максим із собакою дядька (фото надане родиною хлопця)

Він додає, що друзі та однокласники хлопця також важко переносять втрату. Вони часто приходять на могилу до Максима, приносять квіти і його улюблені солодощі.

"Тренер Макса розказує, що його команда не може повноцінно грати, хлопці понурі, дуже важко переживають втрату", - каже Клібановський.

Також він зазначив, що родина отримала дуже багато повідомлень зі словами підтримки від українців, навіть тих, які зараз перебувають за кордоном.

Максима похоронили на Берковецькому кладовищі (фото надане родиною хлопця)