"Правильні" камені чи самородні жили? Як людство добувало метал у доісторичні часи

Перші спроби "роботи" з металом

За словами вчених, чи не найдавніші відомі металеві артефакти - мідні намистини, знайдені на півночі Іраку - були виготовлені нашими пращурами близько 8000 років тому.

При цьому золоті вироби почали виготовляти лише за кілька тисячоліть - близько 6000 років тому (деякі з них були знайдені у місцях поховань у Болгарії).

Спершу дехто з дослідників не міг зрозуміти - чому саме ці два метали? Проте відповідь виявилась простою. Це були чи не найбільш розповсюджені метали, які зустрічались у своїх "природніх формах" - у вигляді природного "чистого" шматка, що не поєднувався з іншими елементами для утворення мінералу.

Ймовірно знайти "правильні металеві камені" було не просто. Водночас науковці припускають, що найчастіше самородки зустрічались нашим пращурам у річках і в місцях, де були великі поклади металів.

Згодом людство навчилось буквально "виколупувати" потрібні камені з грунту й звернуло увагу на шари самородних металів у скелях - так звані жили. Видобувати метали з них було важче, проте обсяги виходили значно більшими.

Шукати "чисті" поклади міді й золота також було значно легше (ніж інші метали), адже вони суттєво відрізнялись від інших порід кольором.

Розвиток "металевої справи"

Близько 5000 років до нашої ери людство почало опановувати плавку металів і перейшло до мідного віку.

Наші предки навчились нагрівати мідну руду у спеціальних посудинах - кам'яних або керамічних тигелях - і відокремлювати метал від зайвих домішок.

З міді почали виготовляти нові інструменти для господарства, зброю та прикраси, що успішно замінили своїх кам'яних попередників.

У ході експериментів або ж у результаті випадкових збігів обставин наші пращури почали змішувати мідь з оловом - так утворився сплав під назвою бронза.

Ця металева суміш була твердішою, ніж чиста мідь, а також плавилась при значно нижчих температурах, що полегшувало процес лиття.

Її широке використання близько 3000 років до нашої ери ознаменувало перехід людства до бронзового віку - періоду, коли розпочались експерименти з додаванням до бронзи цинку, свинцю чи інших металів.

У результаті давні люди навчились створювати численні сплави, а технічний прогрес сприяв розвитку найпотужніших цивілізацій стародавнього світу.

Близько 1200 років до нашої ери - із початком розвитку металургії та використання залізних виробів - відбувся перехід людства до залізної доби.

І хоча залізо було не таким твердим, як бронза, а вироби з нього були зазвичай нижчої якості, ніж їхні попередники з різних сплавів, працювати із залізом було набагато дешевше (в основному - через значно більшу кількість "сировини").

Згодом залізо почали "міксувати" з вуглецем та іншими домішками (кремній, марганець, сірка, фосфор тощо), внаслідок чого з'явився один із найважливіших матеріалів сучасності - сталь.