Помер сотенний УПА, який боровся за свободу України 80 років тому (фото)

Що відомо про захисника

Мирослав Симчич народився в Івано-Франківській області на Галичині. Рідне село Симчича Вижній Березів було засноване старою українською шляхтою. Відомо, що з таких сіл вийшло багато видатних українців.

Дух патріотизму був у Мирослава в генах. Його діди з обох батьківських ліній були опришками (повстанці на заході України), а дядько матері - колишнім курінним УГА.

Мирослав Симчич (ліворуч) із ветераном Другої світової війни (фото: bastion.tv)

Хлопця віддали вчитися до хорошої на той час школи, але скоро його вигнали через бійку з сином намісника.

У 1941 Мирослав Симчич вступив до лав ОУН. Там він отримав своє прізвисько Кривоніс. За всю службу він пройшов багато навчання та побував у різних підрозділах. Однак найвизначнішою для нього стала битва за Космач у роки Другої світової війни. Тоді він уже був курінним сотенним.

Мирослав Симчич (ліворуч) у роки служби (фото: volyn.com.ua)

"Нам наша розвідка дала знати з області, що готується напад на Космач. Наше командування вирішило їх не пустити. Нас тоді у сотні було 220 осіб. Ми зайшли до села Рушір, а це десь 6 кілометрів від Космача. Я подивився - місце прекрасне: з одного боку - дорога і міст через річку. Ми вирішили: якщо цей міст розібрати, то більшовики не зможуть проїхати до Космача, і треба їх зупинити. Перша машина мало не влетіла в обрив, де ми розкидали міст, підійшло так чотири машини, одна за одною, вантажні машини з солдатами, легкова з командуванням, з генерал-майором Дергачовим. Там тоді впало 386 вбитих енкаведистів і 50 важкопоранених померли в Коломиї і в Івано-Франківську в шпиталях", - розповідав Мирослав Симчич в інтерв'ю Радіо Свобода у 2017 році.

Бій тривав цілих три доби, під час якого Симчича було поранено в руку кулею. Про це він ніком не сказав, щоб не залишати побратимів. Пізніше почала розвиватися гангрена, через що лікарі наполягали на ампутації.

Битва за місто Космач стала найвидатнішою для Кривоноса (фото: kl.informator.ua)

Натомість Симчич відмовився та за порадою місцевого знавця лікарських трав почав щоденні промивання рани відваром дрібних залишків сіна та насіння гірських трав.

У 1949 році Кривоноса було засуджено до позбавлення волі на 25 років. Він часто писав листи до вищих органів на переведення до Запорізької області, де жила його сім'я. На вимоги писати російською він завжди твердо відповідав "ні".

Симчич із дружиною (фото: dzerkalo.media)

У 1985 році Мирослава Симчича було звільнено після 32 років у неволі. За життя він отримав багато нагород і вшанувань, а 5 січня 2023 року бійцю УПА виповнилося 100 років.