В Україні існує кілька форм здобуття загальної середньої освіти. Батьки школярів можуть "зробити ставку" на державні чи приватні школи. Проте вчителі, які мають досвід роботи школах обох форм власності, переконані, що в Україні майбутнє саме за приватною освітою.
РБК-Україна (проєкт Styler) вирішило дослідити це питання та розібратися в перевагах і недоліках приватних і державних шкіл.
Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: ексклюзивні коментарі служби освітнього омбудсмена Сергія Горбачова та українських вчителів.
Насамперед важливо знати, що заснувати заклад загальної середньої освіти може держава, громада, фізична чи юридична особа. Тому статус, організаційно-правову форму та тип закладу освіти визначає сам засновник.
Водночас таким правом не наділені люди, які є:
Про це йдеться в статті 22 Закону України "Про освіту".
Заклади загальної середньої освіти можуть використовувати типові освітні
програмі, затверджені МОН України, або інші, нетипові освітні програми.
Водночас у Службі освітнього омбудсмена додають, що приватні школи мають ширші можливості у вивченні предметів варіативної частини. Їх можуть обрати батьки, діти та співробітники закладу освіти відповідно до їхніх потреб і запитів.
"Наприклад, запроваджувати вивчення окремих предметів чи збільшувати кількість годин вивчення обов'язкових предметів, зокрема іноземними мовами, мистецтво, музика тощо", - пояснюють спеціалісти.
Заснувати заклад загальної середньої освіти в Україні може будь-який громадянин, який визначає форму власності цього закладу (фото: Getty Images)
Якщо дитина навчається в державній школі, то її батькам не потрібно нічого сплачувати за здобуття цієї освіти. Це здійснюється за кошти державного та місцевого бюджетів, зокрема через надання освітньої субвенції місцевим бюджетам.
Фінансування приватних закладів освіти здійснюють безпосередньо їхні засновники.
Проте деякі приватні заклади освіти можуть мати ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти. Тоді вони отримують відповідну державну субвенцію на оплату праці вчителів.
Усі громадяни України, інші особи, які перебувають в Україні на
законних підставах, а також кожна дитина має право на безоплатне здобуття у державних і комунальних закладах освіти.
У приватному секторі освіти вартість навчання визначає засновник приватного
закладу. Так само приватні школи можуть відбирати учнів на основі їх досягнень, талантів чи особистих характеристик.
А от зарахування й відбір учнів до закладу загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних закладів освіти.
Тобто проведення будь-яких заходів, спрямованих на перевірку знань, умінь, навичок чи інших компетентностей дитини для здобуття початкової освіти забороняється.
Вчителька початкових класів однієї з приватних шкіл столиці Оксана Хомич розповідає, що часто знання учнів у приватних школах нижчі, ніж у державних.
"Досить часто батьки віддають дітей до приватних закладів освіти не заради навчання, а щоб дитині було комфортно перебувати там. Якщо родині доводиться змінювати заклад освіти з приватного на державний, то виявляється, що рівень знань дітей у більшості випадків нижчий, ніж у державних", - пояснює вона.
Водночас викладачка додає, що майбутнє саме за тими закладами приватної освіти, де роблять акцент на рівні знань дітей.
"Але для цього потрібно, щоб у них працювали висококваліфіковані вчителі, а це, як правило, повинна бути достойна оплата праці", - каже Хомич.
У приватних школах рівень знань учнів нижчий, ніж дітей у державних школах (фото: Getty Images)
Про оплату праці згадує й українська філологиня, керівниця освітньої студії "Мовна Тріада" Алла Зінчук. Вона сім років працювала в державній школі та паралельно три роки в приватній, тож має з чим порівнювати.
"Якість викладання = хороша оплата праці. У державних школах - мізер, у той час, як репетитор за ту ж годину роботу має в десятки разів більшу оплату, а от в приватних школах - відпрацьовуєш набагато менше годин, аніж в державній школі - платять значно більше", - розповідає фахівчиня.
Оксана Хомич наголошує на тому, що важливу роль відіграє фінансування школи. Якщо в державних школах не зміниться підхід до матеріального наповнення, тоді майбутнє в них катастрофічне.
Про це також зазначає й Алла Зінчук.
"Технічне забезпечення та обладнання класів. Державна школа - його немає, допоки батьки, або ж ти сам собі не купиш. Приватна школа - абсолютно повністю обладнані класи, є все для реалізації тебе, як вчителя", - каже вона.
Інше питання в донесенні знань - це підхід до учнів і гнучкість методів роботи з ними. За словами Хомич, вчителі в приватних школах вільніші у своїх методиках. Таку саму свободи вибору дає НУШ, яку зараз запроваджують в Україні.
Приватні школи дають свободу дій викладачам у підходах до роботи та використанню методик (фото: Getty Images)
Зінчук також зазначає, що перевага приватних шкіл полягає в тому, що в класах не більше 10-15 учнів.
"Індивідуальний підхід: державна школа - це 30+ учнів, приватна - 10-15 учнів. Набагато ефективніше навчання, звісно ж, у приватних закладах. Там можна приділити увагу впродовж заняття кожному учневі", - пояснює викладачка.
Переваги навчання в приватних школах:
Недоліки навчання в приватних школах:
Переваги навчання в державних школах:
Недоліки навчання в державних школах:
Раніше ми розповідали, чи зараховуються оцінки дітей із закордонних шкіл в українських.
Читайте також, як українські випускники будуть складати НМТ 2024 за кордоном.
А ще ми пояснювали, чи дає золота медаль переваги під час вступу.