Після вбивства Івасюка КДБ стежив за його могилою. Чому в СРСР так остерігалися музиканта

З чого починав видатний музикант

Володимир Івасюк народився 1949 року в місті Кіцмань Чернівецької області. Його батько Михайло Івасюк був педагогом, письменником і поетом. Він також вільно володів шістьма мовами.

Оскільки батько Володимира мав тісний зв'язок із літературою, то й сина назвав на честь своїх улюблених поетів Сосюри та Самійленка.

У три роки батьки почали брати маленького Івасюка на репетиції вчительського хору. А коли Михайло Івасюк домігся відкриття музичної школи в їхньому містечку, Володимир пішов туди вчитися грі на скрипці.

Сім'я Володимира Івасюка (фото: ivasyuk.org.ua)

Забігаючи наперед, скажемо, що загалом Івасюк володів кількома музичними інструментами: скрипка, фортепіано, віолончель і гітара. У нього також була змога освоїти альт, струнний музичний інструмент, але через хворобу Володимир покинув це діло в Київській музичній десятирічці імені Миколи Лисенка.

Повернувшись у рідне місто, він навчився грати на фортепіано. Приблизно в ці ж роки музикант почав писати свої перші твори та пісні.

Як з'явилася на світ "Червона рута"

У 1966 році сім'я Івасюків переїхала в Чернівці. Тут майбутня зірка вступає до Чернівецького державного медичного інституту, але його відрахували першого ж дня. На поверхню сплив випадок, як Івасюк з товаришами скинув бюст Леніна в Кіцмані. Випадково це було чи ні, хто зна?

Проте без діла Володимир не залишився. Йому допомогли влаштуватися на завод "Легмаш" учнем токаря. Там він керував заводським хором, який за пів року став лавреатом обласного конкурсу.

Свою першу премію Володимир Івасюк отримав за пісню "Відлітали журавлі", музику до якої написав на вірш Миколайчука.

Найвідомішою роботою музиканта є, звісно, "Червона рута". На цю назву він натрапив абсолютно не випадково.

У бібліотеці батька юнак знайшов книгу Володимира Гнатюка "Коломийки". Тут на одній зі сторінок згадано таку рослину як червону руту.

"Ось це поєднання слів просто вразило його. Він побачив у цій квітці символ чогось прекрасного, він побачив великі можливості, пісенні та поетичні", - розповідав пізніше батько Володимира Івасюка.

Володимир Івасюк з першою виконавицею "Червоної рути" Оленою Кузнєцовою (фото: ivasyuk.org.ua)

Однак головна загадка в тому, що рута не червона, а насправді жовта. Проте хлопцеві ця думка не дає спокою. Одного разу він із танцювальним ансамблем брали участь у зніманнях фільму "Білий птах з чорною ознакою".

У селі, де все відбувалося, місцева мешканка розповіла Івасюку легенду про те, що саме червона рута квітне раз на 1 500 років. А дівчина, яка знайде квітку, зможе закохати в себе будь-якого парубка.

Повернувшися додому, Івасюк починає писати пісню, але нічого не вдається. Він кілька разів переписував текст, та слова народилися лише, коли Володимир закохався.

Аранжування до пісні писали вночі. Він та його товариші ніяк не могли знайти саме ту зачіпку, яка робила б твір довершеним. Аж раптом їх осяяло, що це повинен бути жіночий голос.

Тієї ж ночі вони відправилися до місцевої викладачки вокалу Олени Кузнєцової, яка й виконала майбутній хіт.

Пісня дала назву першому українському музичному фільму "Червона рута", зйомки якого розпочалися на початку серпня в Яремчі. У 1971 році робота Івасюка увійшла до двадцятки переможниць першої радянської "Пісні року", яких визначали за листами слухачів та глядачів.

Так легенда про невідому квітку міцно вкорінилася в українській музиці, а сама пісня стала однією з найвідоміших в українській індустрії.

Найчастіше пісні Володимира Івасюка виконувала Софія Ротару (фото: ivasyuk.org.ua)

Смерть Володимира Івасюка

Композитор отримав славу та визнання, його почали запрошувати на різні конкурси та заходи як члена журі. Так сталося у квітні 1979 року.

Володимир був членом журі I Республіканського конкурсу артистів естради в Хмельницькому. Виїхав до Львова в ніч з 23 на 24 квітня та не повернувся.

24 квітня 1979 року батьки музиканта подали заяву до міліції. Пошуки проводили до 11 травня, коли справу й закрили. За тиждень його тіло випадково знайшов солдат. Слідство вважало, що це самогубство навіть попри те, що всі ознаки вказували на зворотне.

Оголошення про зникнення Володимира Івасюка (фото: ivasyuk.org.ua​​​​​​​)

До цього моменту Володимир уже навчався в консерваторії як відомий композитор, тому не завжди міг бути присутнім на заняттях. За пропуски його виключили.

Варто зазначити, що Івасюк страждав на астено-депресивний синдром, тому звернувся до психіатрів. Він хотів одужати та повернутися до навчання, оскільки Івасюку було важливо отримати диплом.

Саме за це вчепилися слідчі, мовляв, лікування не завершили, тому стан музиканта призвів до повішання.

У пресі Івасюку почали робити антирекламу, забороняти негласно пісні та не рекомендували йти на поховання.

На можливе вбивство Івасюка вказували такі ознаки:

• на його куртці були відірвані ґудзики
• люди, яких працівники консерваторії бачили вперше, розшукували Івасюка перед його зникненням
• смерть двох молодих закоханих, які бачили Івасюка одними з останніх
• студентка стверджувала, що бачила Володимира у Рівному 3 травня, хоча за висновками слідчих, він помер 27 квітня

Висновки про сліди на місці злочину суперечать самі собі. Наприклад, експертиза аналізу одягу встановила, що на плащі, піджаку, штанах, трикотажній сорочці та взутті Івасюка немає кори, деревини та плям зеленого кольору, які б могли походити від поверхні стовбура дерева.

Але попри це пізніше у висновку судмедексперти написали: "Судово-трасологічною експертизою встановлено, що сліди на стовбурі дерева, на гілляці, де висів труп, залишені взуттям Івасюка В. М., коли він залазив на дерево, щоб прив'язати пасок до гілляки".

Різні судмедексперти також зазначали, що у повішених зазвичай висунутий язик. Проте з Івасюком такого не було, що може свідчити про його смерть ще до повішення, а це є інсценування самогубства.

12 червня 2014 року Генеральна прокуратура України визнала незаконним закриття кримінальної справи щодо смерті Івасюка і поновила її.

Колишній прокурор Львівської області Роман Федик у лютому 2015 року заявив, що Володимира Івасюка вбили співробітники КДБ.

2019 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз провів кілька слідчих експериментів, щоби перевірити, чи може чоловік вчинити таке самогубство. Вони дійшли висновку, що для цього потрібно було кілька людей.

Цікавим є факт, що останнім коханням Івасюка була росіянка Тетяна Жукова. З нею композитор планував одружитися. Після загибелі коханого жінка загадково зникла.

Володимир Івасюк і Тетяна Жукова (фото: ivasyuk.org.ua)

Після відвідин похорону багато людей залишились без роботи чи потрапили до в'язниці. А поряд із могилою Івасюка цілодобово чергували працівники КДБ, спалювали записки відвідувачів.

На сьогодні невідома однозначна причина вбивства. Імен вбивць слідство також не назвало.

Володимира Івасюка вбили у віці 30 років (фото: ivasyuk.org.ua)