Під Львовом археологи розкопали слов'янські житла, яким тисяча років: фото артефактів
Колаж РБК-Україна: дослідники розкопали давньослов'янські житла на території Плісненського археологічного комплексу
Працівники історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" у Золочівському районі під Львовом виявили під час розкопок та дослідили 11 нерухомих об'єктів, яким близько тисячі років. З них 7 - житлово-господарські забудови, ще 4 - об'єкти мілітарного призначення.
Про це передали у Департаменті архітектури та містобудування Львівської ОДА на сторінці у Facebook.
За результатами проведення сьомого польового сезону Пліснеської археологічної експедиції виявили сотні музейних експонатів. Серед знайдених предметів є фрагменти керамічного посуду різного часу, вироби із кісток, каменю та металів.
"Загалом вдалося виявити 302 музейні предмети. Також спільно з "Рятівною археологічною службою" ми досліджували територію Підгорецького монастиря. Тут вивчали 7 нерухомих об’єктів серед яких господарські ями, житла XI ст. і рештки двох кам’яних фундаментних кладок", - розповів директор заповідника. Володимир Шелеп.
Зазначається, що загальна площа археологічних досліджень складає 400 квадратних метрів.
Також науковці проводили археологічні розвідки, суть яких полягає у виявленні місцезнаходження стародавніх історичних пам'яток та їх наукової реєстрації. У 2022-му такі розвідки працівники заповідника провели у 7 населених пунктах та 4 городищах: вдалося відкрити пам'ятник археології у селі Боратин.
Артефакти, виявлені під час розкопок на території заповідника "Давній Пліснеськ" (фото: facebook.com/architecturelvivregion)
Як уточнив Шелеп, виявлені під час розкопок 612 музейних експонатів - це уламки посуду, металеві елементи, передає ZAXID.NET. При цьому серед знайдених дослідниками предметів близько 50 - унікальні. Зокрема, це вістря стріл, бронзові каблучки, хрестик.
Директор заповідника пояснив, що виявлені мілітарні об'єкти - це оборонна лінія, траншеї, недобудовані оборонні лінії, контрфорси між валами.
У ході проведення археологічної експедиції було виявлено два житла, одне з них повністю розкопали.
"Це житло XI ст, в якому всередині був нижній жорновий камінь. Це є свідченням того, що люди поспіхом втікали, верхній камінь забрали з собою, бо він цінніший. Ним мололи збіжжя. Біля житла виявили господарські ями X-XII ст. Видно, що це був комплекс: 2-3 житла, господарські будівлі і ями", - розповів Шелеп.
На території заповідника одна з ділянок скансену була пристосована під бортництво - цим промислом займалися давні слов'яни. Там відтворили 3 борти (найпростіші вулики), 2 колоди-заготівлі для бортів та стебло (місце для зберігання бортів взимку). Город засіяли пшоном. А для юних відвідувачів заповідника "Давній Пліснеск" створили "археологічну пісочницю".
Розкопки у "Давньому Пліснеську" та "археологічна пісочниця" на території заповідника (фото: facebook.com/architecturelvivregion)
Побут давніх слов'ян у пліснеській хижі та бортництво у "Давньому Пліснеську" (фото: facebook.com/architecturelvivregion)
У Львівській ОДА нагадали, що минулого року було реконструйовано автентичне слов'янське житло Х століття, де продемонстровано побут древніх слов'ян.
Пліснеське городище - Пліснесько - біля села Підгірці у Львівській області є одним із найбільших в Україні давньослов'янським та давньоруським поселенням. З VII ст. цю територію населяли слов'янські племена карпатських хорватів, яких у Х столітті завоював Великий князь Київський Володимир Великий. Літописне місто пережило свій розквіт у складі Київської Русі-України, поки його не спалили монголи у XIII столітті.
Зазначимо також, що площа давньослов'янського міста Пліснеськ наприкінці Х століття сягала близько 450 га - тобто майже у 45 разів більше, ніж тодішній Київ.
Нагадаємо, перед цим повідомлялося, що біля Львова виявили залишки оборонної споруди, побудованої понад 3 тисячі років до нашої ери.
А також ми писали, що у вересні під Полтавою знайшли скіфські артефакти та житло епохи бронзи, якому 3300 років.
