3 березня 2022 року будинок Оксани Морозової у Гостомелі був зруйнований. У момент влучання вона з чоловіком та восьмирічною донькою були вдома. Їх врятувало те, що сиділи біля опорної стіни.
Свою історію Оксана довірила музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова.
Із Гостомеля родина виїхати не змогла: в місті з перших же годин повномасштабного вторгнення точилися жорстокі бої. Сім’я спочатку сховалася в недобудованій лазні у сусідів.
"Ми мали 4 консерви і два пакети бубликів. Це на 10 осіб, серед яких троє дітей. Два дні протрималися, але потім почали виходити, щоби знайти їжу", - пригадує Оксана. І додає, що кожна вилазка була великим ризиком, адже озброєні російські військові знаходилися ледь не в кожному дворі.
Епізодів, які Оксана визначає, як найжахливіші, було декілька. Перший - коли в їхній будинок "прилетіло" і родина дивом вцілила й вибралася з-під уламків. Оскільки поруч тривав бій, вони сховалися у зрошувальній канаві.
"У нас було дві собаки. Лабрадор одразу побіг кудись, бо злякався вибухів. А вівчарка лежала з нами в канаві, поки вибухи не припинилися. Вона прикривала собою нашу доньку", - розповідає Оксана.
Другий важкий епізод - коли над ними пролетів російський гвинтокрил.
"Ти сидиш у машині на вузенькій вуличці. Над головою пролітає вертоліт. Настільки низько, що ти бачиш у нього на пузі ракети. І розумієш, що нікуди не втечеш", - говорить Оксана.
Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.