Перша реакція рідних захисників Азовсталі на визволення полонених (відео)

Катерина Прокопенко

Катерина Прокопенко розповіла, що чоловік зателефонував і сказав буквально пару слів, що він живий, усе гаразд і його звільнили з полону.

"Емоції переповнюють. За голосом здається, що все добре, але я побачила, як він виглядає зараз на брифінгу ... І одні емоції. Звичайно ж я рада, що він живий, але той малюнок, який я звикла бачити в житті, яким він був зовні й те, як він зараз виглядає… Я просто боюся уявити, що з ним там робили та що буде далі…” – зі сльозами на очах розповіла Катя Прокопенко.

Вона додала, що востаннє з чоловіком вона говорила у травні. Вона сподівається, що незабаром його побачить - готова летіти хоч сьогодні, першим рейсом, щойно їй повідомлять, де він.

Денис Прокопенко - командир полку "Азов" (позивний Редис), був у полоні з травня 2022 року. Захищає Україну з 2014 року, керував обороною Азовсталі у Маріуполі. За домовленостями під час обміну, Прокопенко перебуває у Туреччині.

Алла Самойленко

Мама Ілля Самойленко зізнається, що відчуття дивовижні словами не передати. Вона зазначає, що вперше схожі почуття були, коли Ілля зателефонував матері після поранення. Він витяг самотужки трубку, яку йому вставили, щоб він міг дихати. І він говорив із мамою не своїм голосом, а Алла Самойленко спочатку не могла повірити, що це він. А потім раділа та плакала.

Ілля зателефонував мамі з чужого номера та коротко повідомив, що він уже в Україні й незабаром приїде додому.

Алла Самойленко зізнається, що почуття сьогодні змішані, бо ще багато наших військових лишилися в полоні. І чи будуть у нас ще такі козирі, щоб усіх і надалі могли обміняти. Вона зазначає, що за всіх наших військових, які залишаються в полоні, треба боротися продовжувати.

Ілля Самойленко – офіцер управління полку "Азов" Нацгвардії України. На фронті з 2015 року став заступником командира взводу у 21 рік. 2017 року підірвався на міні в зоні АТО.

Отримав серйозні поранення руки, ноги, шиї, обличчя та очі, але при цьому сам надав собі допомогу та керував своєю евакуацією. При реабілітації отримав титано-сталевий механічний протез та скляне око. А потім знову повернувся на фронт і отримав прізвисько "термінатор".

Юлія Федосюк

Юлія Федосюк зазначила, що сьогодні щасливий день для багатьох жінок в Україні. Вона рада за всі сім'ї, які матимуть змогу побачити своїх рідних. Проте її чоловік, Арсеній Федосюк, до списків на обмін цього разу не потрапив. Тому для Юлії сьогодні ще й дуже тяжкий день.

"Ми розуміємо, що їх там мучать, їх допитують, і з насильством. Про це говорять хлопці, які вже повернулися. Тому в цей день, окрім радості, ми маємо говорити ще про те, що ми маємо далі боротися за тих, хто залишився". . Тому що ми дійсно не знаємо, де вони знаходяться. Я не знаю, де мій чоловік і зв'язки у мене з ним. Наша мета все ще залишається недосягнутою до кінця", - сказала Юлія Федосюк.

Арсеній Федосюк – військовослужбовець полку "Азов", учасник революції Гідності, на фронті з 2014 року. Брав участь у боях за Іловайськ. Під час оборони Азовсталі в Маріуполі зазнав поранення ноги.

Українки зараз перебувають у США, де продовжують боротьбу за визволення всіх українських захисників із російського полону.

"У Конгресі, в Сенаті, питання повернення військовополонених має бути на порядку постійно. У будь-яких переговорах, договорах - постійно. Повернення бійців - це першочергово, тому що цінність людського життя у 21 столітті має бути на денному порядку на найголовнішому рівні", - вважає Катерина Прокопенко.