ua en ru

"Пам'ять – це те, що об'єднує": інтерв'ю з очільницею музею Голодомору для музею "Голоси Мирних"

"Пам'ять – це те, що об'єднує": інтерв'ю з очільницею музею Голодомору для музею "Голоси Мирних" Фото: інтерв'ю з очільницею музею Голодомору для музею "Голоси Мирних" (прес-служба фонду)

Чому українцям надважливо пам'ятати? Чому критично важливо зберегти знання про себе, передати його світові та наступним поколінням? Як змінюються підходи до меморіалізації під час війни? Яким є тренд на переосмислення музеїв? Про це розповіла Леся Гасиджак, кандидатка історичних наук, в. о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, музеологиня, у рамках виставки "Голоси" музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Про це пише РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на прес-службу фонду.

Розмова, яку модерувала культурна критикиня та кураторка Анастасія Платонова, присвячувалася й темі музеїв пам'яті як окремої ніші всередині музейної спільноти та ролі, яку вони відіграють у час повномасштабної війни. Говорили і про паралелі між минулим та причинами цієї війни.

"Війна актуалізувала місії, завдання і цінності музеїв. Тобто, кожен не говорить лише про історію, яка була 90 чи 80 років тому. Все це має дуже чіткі паралелі, спільне коріння з причинами нинішньої війни. Був період, коли здавалося, що вже все досліджено, люди хочуть жити майбутнім і їх цікавлять тільки музеї супернауки чи досягнень. Але війна ще раз показала, наскільки важливо продовжувати робити те, що робить кожен з нас", - наголошує Леся Гасиджак.

На її думку, війна, яка триває, вплинула на спосіб вираження пережитого. На перший план вийшла мова мистецтва, а більш глибока, експозиційна мова потребує часу для формування.

"Основна частина проєктів про війну – це мистецькі проєкти, а не класичні музеологічні, документаційні. Я б не сказала, що в Україні є класичний музейний проєкт, пов'язаний з війною. Усі займаються накопиченням, формуванням частини колекції, але для трансформації цього в експозиційну мову не прийшов час. Спочатку треба війну виграти, осмислити, усвідомити, дослідити, оплакати, а потім будувати музей", - зазначила Леся Гасиджак.

Читайте повне інтерв’ю на порталі музею "Голоси Мирних".

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова збирає та зберігає найбільшу у світі добірку свідчень з перших вуст про війну в Україні - це вже понад 110 тисяч історій. Виставка "Голоси", яку відвідали понад 5 тисяч людей, відбулася у Музеї історії міста Києва, ґрунтуючись на розповідях, зібраних музеєм "Голоси Мирних", та прагнучи розкрити глибину й силу історій українців про війну.

Слідкуйте за анонсами заходів у соцмережах Фонду Ріната Ахметова та на порталі музею "Голоси Мирних".