У Києві відбулося публічне інтерв’ю з Максимом Остапенком, генеральним директором Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", кандидатом історичних наук. Захід проходив у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Модерувала бесіду Анастасія Платонова, культурна критикиня та кураторка.
Про це розповідає РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на прес-службу фонду.
Максим Остапенко висловив свій погляд на поточний процес меморіалізації подій війни та основні больові точки цього процесу.
"Пам’ять дозволяє нам бути, дозволяє суспільству відчувати себе повноцінним. Війна, яка зараз відбувається, це значною мірою війна за нашу пам’ять, точніше, за те, щоб її зачистити. Ворог приділяє набагато більше уваги історичній пам’яті, нашій ідентичності, ніж ми самі. Кожен із нас має стати банком даних, який понесе далі свою особисту пам’ять, а меморіалізації потрібна значно більша увага на державному рівні", - наголошує історик.
На думку пана Максима, після війни об’єкти історичної пам’яті мають допомогти зціленню, стати основою для відродження і народження нової України.
"Ми вже ніколи не будемо такими, як до війни. Але ми маємо пам’ятати. І це наш обов’язок перед тими, хто цього вже не зможе. У мене на війні вже загинуло 11 знайомих. Я маю придумати, як зробити так, щоб їхній подвиг, їхнє життя збереглося для майбутніх поколінь і стало фундаментом розбудови чогось, про що вони мріяли. Пам’ять, може зробити нас тими людьми, які змінять Україну", - зазначає експерт.
На запитання щодо проблематик у середовищі меморіалізації в Україні, ключових точок цього простору Максим Остапенко відповідає так:
"Величезний виклик - як згадати кожного. У Києві на стінах Михайлівського монастиря спонтанно виникла стіна пам’яті, яка вже заповнена. Спонтанне треба перетворити в системне, що буде нагадувати нам, надихатиме і стане запобіжником. Через вшанування героїв ми маємо транслювати цінності й незламну волю, яка здивувала світ. Такі місця мають перетворитися в точки формування майбутнього та ідентичності. Ми маємо привести туди дитину, і вона має піти звідти іншою", - додав він.
Директор "Києво-Печерської Лаври" розповів, як масштабні багатовікові пам’ятки можуть допомогти українцям меморіалізувати сьогодення.
"Лаврі через чверть століття виповниться тисяча років. Це не музей, це не заповідник, не просто монастир, не тільки архітектурна чи археологічна пам’ятка. Це національна святиня. Об’єкти, які виникли тисячоліття назад, мають допомогти нам знайти правильні форми, тому що століттями люди накопичували досвід вшанування і це закодовано в пам’ятках. Якщо ми не переосмислимо своє минуле, травматичні події сьогодення, якщо не приєднаємо себе до нашого тисячолітнього коріння, ми приречені. Тому історія і пам’ять мають величезне значення", - пояснює пан Максим.
Історик підкреслює цінність різнобарв'я України, зокрема, й релігійного: під час війни українські капелани представляють і православних, і католиків, і протестантів, і єврейську громаду, і мусульман. Усі вони боронять Україну разом.
"Історія - це багатогранний кристал, у якому завжди можна побачити лише окрему сторону. Чим більше в ньому граней, проявів, тим яскравішим він стає і тим більше дає світла навколо. Різнобарв’я підсилює Україну, треба просто скласти це у правильну конструкцію", - упевнений Максим Остапенко.
Публічні інтерв’ю є частиною циклу культурологічних подій Музею "Голоси Мирних", спрямованих на збереження пам’яті про війну. Слідкуйте за анонсами заходів у соцмережах Фонду Ріната Ахметова та на сайті Музею civilvoicesmuseum.org