Тисячі українських дітей вимушено переїхали за кордон через воєнну агресію Росії. На сьогодні майже пів мільйона наших школярів навчаються в інших країнах, де освітній процес суттєво відрізняється від українського.
Про те, як навчають дітей у школі в Данії та що варто запозичити нашій системі освіти, розповіла журналістка Катерина Пеклін. Вона із 10-річним сином Даніїлом після початку війни переїхали із Білої Церкви у Баллеруп, що за 20 км від Копенгагена.
Детальніше про данські школи читайте в ексклюзивному матеріалі Styler.
Після отримання усіх необхідних документів для проживання в країні Даніїла направили у школу зі спортивним нахилом, куди комуна розподілила усіх українських дітей.
"Він потрапив в інтеграційний клас, де були діти з України та інших країн. Після року навчання у міжнародному класі їх перевели в іншу школу, де тільки двоє українців, а решту - данці. Цією школою син задоволений, йому подобається. Зараз Даня навчається тут у 3-му класі і паралельно онлайн в 5-му класі української школи", - розповідає Катерина.
Діти навчаються 5 днів на тиждень. У школу ходять в обов'язковому порядку усі, ніякого домашнього навчання не може бути. У молодших класах уроки проходять з 8.00 до 12.45 або до 13.30. Далі - група продовженого дня.
"У першій школі вона була платна. Плата вираховувалась згідно з доходом батьків. Якщо ти мати-одиначка - то платиш менше або взагалі не платиш. Це вирішує школа і комуна, якщо подаєш необхідні документи. Така група досить дорого обходиться - 1500 крон (8 130 грн)", - говорить українка.
Групи подовженого дня призначені, щоб діти могли адаптуватися, знайти друзів і тому подібне.
"Тут дуже стежать, щоб гарно ставились до дитини. Якщо вона пожаліється на батьків, то можуть прийти соціальні служби, проводити бесіди й ледь не вилучити дитину, якщо є неналежне виховання. Дитина тут на першому місці. Вони культивують цю ідею в школах. Діти мають ходити туди із задоволенням", - каже Катерина.
Перед початком уроків у всіх дітей забирають телефони й віддають у кінці дня. Усе робиться для того, аби дитина максимально концентрувалася на навчанні.
"У них немає підручників, як таких. Дітям видають хромбуки - це маленькі ноутбуки, кожен підписаний для окремого учня. Це робочий інструмент школяра. У ньому створюють акаунт, де дитина може виконувати завдання. Ці хромбуки залишають у школі, так само як і зошити. Їх Даня додому приносить, тільки якщо я попрошу. Домашніх завдань їм не задають. До 9 класу у них взагалі немає ніяких оцінок", - розповідає Катерина.
У 3-му класі викладають математику, данську та англійську мови, музику, трудове навчання, малювання, фізкультуру, історію та науку. У попередній школі був ще предмет, на якому дітей вчили готувати піцу, мафіни та інші прості страви.
"Діти тут можуть вибирати завдання будь-якого рівня. Наприклад, якщо це математика, то учень робить те, що йому подобається чи те, що під силу - тобто дають право вибору. Навчальна програма у Данії лайтова, якщо порівняти з українською", - додає Пеклін.
Для старших діток після уроків є різні клуби. Учні вибирають їх по своєму уподобанню.
"Даня ходить на комп'ютерний клуб. Син записується, з котрої години і до котрої буде за комп'ютером. Як цей час закінчується, вчитель каже йому йти на вулицю, щоб очі трохи відпочили. На території школи можна покататися на машинках. Є різні гірки на майданчику, футбольне та ігрові поля", - пояснює українка.
Також школа видає проїзні квитки дітям. Безкоштовно транспортом вони не можуть користуватися. Якщо школяр без картки, то штраф накладають на батьків. До школи Даня добирається пів години.
"Щоб діти не забували рідну мову, у цій школі двічі на тиждень по 1,5 години учні займаються українськими уроками. Тут є інтеграційна вчителька, яка володіє і англійською, вона дуже допомагала, коли діти тільки прийшли в школу, вирішувала конфлікти, допомагала порозумітися з адміністрацією", - розповідає Катерина.
Між уроками школярі мають дві паузи на ланч, а потім у них ще є пів години для ігор.
"Перерви не такі, як у нас. Діти мають обов'язково виходити на вулицю - усі без винятку. Виходять у будь-яку погоду, навіть у дощ. Молодші діти переодягаються в інший одяг, беруть взуття, яке не шкода забруднити. Для наших дітей це було дивно. Там у них активні ігри, мають майданчик із лазалками і гірками. У цей час за ними наглядають дорослі", - пояснює українка.
Після занять спортом усі діти обов'язково мають митися.
"У попередній школі на батьківських зборах ми казали, що деякі діти соромляться. Наші до такого не звикли. Там відкритий спільний душ. Це було для нас дивно. Але їхні діти до цього абсолютно спокійно ставляться, вони не бачать у тому нічого дивного. Даня вже прийняв це правило", - каже Катерина.
Школярі обов'язково повинні мати ланчбокси зі здоровими перекусами.
"У минулій школі дуже контролювали, щоб не було цукерок, ніяких соків, солодощів. Класичний ланчбокс - це тостовий хліб з сиром, шинкою, вода або чай. Також фрукти - яблука, банани чи груші. А ще тут спеціально купують дітям в школу маленьку тоненьку моркву. Але можна брати з собою і макарони", - говорить українка.
У школі у вільному доступі є фрукти, дитина може у будь-який момент їх взяти. Також батьки можуть оплатити молоко. Для старших є міні-буфети.
"Періодично школярам влаштовують екскурсії, тут займаються дітьми і їхнім дозвіллям. На днях декількома класами ходили на природу, палили вогнище, смажили маршмелоу, гралися у різноманітні ігри. Даня вже адаптувався, йому дуже легко знаходити спільну мову із данськими дітьми. Вони майже усі добре говорять англійською, хоч це не офіційна мова", - каже Катерина.
Літні канікули тут тривають лише місяць. Діти завершують навчання у кінці червня, а в вже у першій декаді серпня розпочинають новий навчальний рік. Також у них є тиждень канікул на католицьке Різдво і Великдень.
"Мені подобається ця система із комп'ютеризацією - навчання на хромбуках. А ще є система комп'ютерної комунікації між батьками, вчителями і адміністрацією школи. Для цього треба у плеймаркеті завантажити додаток Aula, зареєструватися і можна переглядати усі новини у класі", - говорить Катерина.
Також там можна напряму написати вчителю, що дитина буде відсутня. Батьки теж можуть між собою комунікувати.
"Можна писати адміністрації, всі відповідають. Це варто б нам запозичити, бо групи вайбер не настільки ефективні", - каже українка.
"Не варто запозичувати рівень навчальної програми. У нас більший інтенсив по здобуттю знань. У них нема такого шаленого темпу та великого об'єму. Дані складно, бо він ще навчається в українській школі - а там тиждень онлайн, тиждень очно. Багато пропускаємо. Іноді не можемо виконати домашнє завдання з трудового навчання, бо в Данії нема пластиліну і кольорового паперу. Але ми шукаємо варіанти і викручуємось якось", - каже Катерина.
Даніїл продовжує навчатись в українській школі, бо сім'я планує повертатись додому після війни.
Раніше ми розповідали про навчання у вищій народній школі Данії для дорослих.
Читайте також про те, як навчають дітей у школах Британії.