Біосферний заповідник "Асканія-Нова" неподалік Каховки в Херсонській області є унікальним не лише для України, а й для всієї Європи. Адже заповідна зона є найбільшою в Європі та щороку налічувала близько 140 000 туристів.
Приблизно о 9 ранку 24 лютого 2022 року територія "Асканії-Нової" опинилася під контролем ворога. У березні 2023 року росіяни з колаборантами встановили в заповіднику окупаційну адміністрацію, хоча до цього утримання території та виплати зарплат співробітникам продовжувала здійснювати Україна.
Росіяни не розуміють цінності "Асканії-Нової", тому вона пережила вже сім масштабних пожеж. Який вигляд зараз має заповідник та яка там ситуація - читайте нижче в матеріалі Styler.
Це територія площею понад 33 000 гектарів, де зберігають унікальні види рослин і тварин. "Асканія-Нова" вміщає в себе Великий Чапельський сад із такими червонокнижними рослинами як зіркоплідник частуховий, карагана скіфська, ковила українська, ковила Лессінга, ковила волосиста, тюльпан Шренка, тюльпан скіфський.
Крім того, ніде, крім Асканії, не зустрічається рябчик шаховий чи великий.
Рябчик шаховий росте тільки в заповіднику "Асканія-Нова" (фото: Вікіпедія)
Сам по собі сад є низинною територією, тому тут скупчуються талі води, які є важливими для заповідника. У саді табуни диких копитних тварин до 1 000 голів більшу частину року перебувають на вільному випасі.
Заповідник утримує близько 800 різновидів диких копитних та гібридних форм свиней, оленів, коней Пржевальського, бізонів, антилоп, баранів, биків, верблюдів, лам, віслюків куланів, шотландських поні.
Фауна також містить багато представників птахів, включаючи південноамериканського нанду та австралійського ему.
Страуси нанду та ему є рідкісними для української екосистеми (фото: Вікіпедія)
Цей перелік можна вести до нескінченності, наголошуючи на важливості біологічного різноманіття "Асканії-Нової".
Науковці Української Природоохоронної Групи підрахували масштаби руйнувань кожної з цих пожеж:
Якщо додати всі площі збитків, отримаємо 5 356,87 га постраждалої території.
Останні дві пожежі стали найбільш збитковими для "Асканії-Нової". Річ у тім, що вони відбувалися в степових біотопах, які є головною природною цінністю заповідника.
"Фактичне відновлення рослинності степу та кількість знищених рослин можна буде визначити лише наступного року, після поновлення вегетації. Загалом, фрагментарні пожежі в асканійському степу не несуть катастрофічних наслідків, оскільки степові екосистеми адаптовані до цього фактора", - пишуть дослідники у Facebook.
Але найбільш небезпечним вогонь є для загонів Великого Чапельського саду, де утримується колекція копитних тварин.
Проблема також і в тому, що достеменно дослідити наслідки пожеж неможливо, адже в заповіднику не залишилось спеціалістів, які забезпечували належний моніторинг. Тому здійснювати це можна лише дистанційно.
Внаслідок окупації "Асканії-Нової" та підриву Каховської ГЕС світ флори та фауни значно постраждав.
Ті живі організми, які проживали не у воді, або зазнали значних втрат свого виду, або були змушені переміщуватися.
Так, наприклад, морський судак або буговець, який мешкав у Дніпровсько-Бузькому лимані. Довгий час він вважався вимерлим, але у 2016 році з'ясувалося, що вид існує.
Морський судак (фото: Вікіпедія)
Однак підрив дамби призвів до повного зникнення всієї популяції червонокнижного морського судака. Постраждали також осетрові: у період катастрофи в них була нерестова міграція, під час якої вони підійшли до дамби та були зметені гідроударом.
"Масштаби екологічної катастрофи вийдуть далеко за межі України й торкнуться всього Чорноморського регіону. Шкода, нанесена довкіллю, буде всеосяжною, довготривалою і непоправною. Постраждає вся екосистема. Тому це по суті - реальний екоцид", - каже президент Громади рибалок України Андрій Неліпа.
А за словами промислового еколога Наталі Козбур, внаслідок катастрофи відбулося знищення екосистем пониззя Дніпра та Каховського водосховища, знищення наземних біляводних екосистем та орнітофауни в зоні затоплення, знищення природно-заповідного фонду України, зоологічних та біологічних пам'яток, ландшафтних та ботанічних заказників.
Проте на території Каховського водосховища є досить глибокі водойми, які становлять приблизно 6% усієї території. У дощові періоди можна спостерігати відновлення русла Дніпра саме з цих водойм.
Фіолетовим виділено русло річки Дніпро, яке наповнюється водою (фото: nas.gov.ua)
Тому, як бачимо, природа має здатність відновлюватися самостійно, але на це потрібен не один рік і великі зусилля українців.
Раніше ми розповідали, що росіяни зробили з островом Джарилгач.