Окупована "Асканія-Нова" 7 разів масштабно горіла. Яка зараз ситуація у заповіднику (фото і відео)

У чому особливість заповідника

Це територія площею понад 33 000 гектарів, де зберігають унікальні види рослин і тварин. "Асканія-Нова" вміщає в себе Великий Чапельський сад із такими червонокнижними рослинами як зіркоплідник частуховий, карагана скіфська, ковила українська, ковила Лессінга, ковила волосиста, тюльпан Шренка, тюльпан скіфський.

Крім того, ніде, крім Асканії, не зустрічається рябчик шаховий чи великий.

Рябчик шаховий росте тільки в заповіднику "Асканія-Нова" (фото: Вікіпедія)

Сам по собі сад є низинною територією, тому тут скупчуються талі води, які є важливими для заповідника. У саді табуни диких копитних тварин до 1 000 голів більшу частину року перебувають на вільному випасі.

Заповідник утримує близько 800 різновидів диких копитних та гібридних форм свиней, оленів, коней Пржевальського, бізонів, антилоп, баранів, биків, верблюдів, лам, віслюків куланів, шотландських поні.

Фауна також містить багато представників птахів, включаючи південноамериканського нанду та австралійського ему.

Страуси нанду та ему є рідкісними для української екосистеми (фото: Вікіпедія)

Цей перелік можна вести до нескінченності, наголошуючи на важливості біологічного різноманіття "Асканії-Нової".

За час окупації в заповіднику відбулося сім пожеж

Науковці Української Природоохоронної Групи підрахували масштаби руйнувань кожної з цих пожеж:

• 29 липня 2022 року - локальна пожежа на околиці села Комиш, яка межує з однойменним перелогом у складі заповідного масиву "Південний" площею згарища 2,08 га
• 10 серпня 2022 року - масштабна пожежа у буферній зоні та антропогенних ландшафтів (прилеглі до заповідного степу сільськогосподарські угіддя), яка охопила 1 321,91 га
• 18 серпня 2022 року - на ділянці "Північна" вигоріло 49,34 га цілинного степу з виходом 7 га згарища на прилеглу стерню у буферній зоні
• 25 серпня 2022 року - через загоряння узбіччя дороги в буферній зоні (район аеродрому) вигоріло 21,86 га
• 17 березня 2023 року - згоріло 23,03 га масиву "Південний" (зокрема 9 га абсолютно заповідної ділянки "Стара")
• 22 серпня 2023 року - на території заповідної ділянки "Великий Чапельський сад" вигоріло 344,53 га
• 1 вересня 2023 року - в межах масиву "Південний" пожежею охоплено 1791,72 га. Таким чином, у заповідній зоні, де зростають формації рослинності, занесені до Зеленої книги України, вигоріло 2208,62 га; сумарно на території заповідника - 3 594,12 га

Якщо додати всі площі збитків, отримаємо 5 356,87 га постраждалої території.

Останні дві пожежі стали найбільш збитковими для "Асканії-Нової". Річ у тім, що вони відбувалися в степових біотопах, які є головною природною цінністю заповідника.

"Фактичне відновлення рослинності степу та кількість знищених рослин можна буде визначити лише наступного року, після поновлення вегетації. Загалом, фрагментарні пожежі в асканійському степу не несуть катастрофічних наслідків, оскільки степові екосистеми адаптовані до цього фактора", - пишуть дослідники у Facebook.

Але найбільш небезпечним вогонь є для загонів Великого Чапельського саду, де утримується колекція копитних тварин.

Проблема також і в тому, що достеменно дослідити наслідки пожеж неможливо, адже в заповіднику не залишилось спеціалістів, які забезпечували належний моніторинг. Тому здійснювати це можна лише дистанційно.

Як війна вплинула на природний фонд України

Внаслідок окупації "Асканії-Нової" та підриву Каховської ГЕС світ флори та фауни значно постраждав.

Ті живі організми, які проживали не у воді, або зазнали значних втрат свого виду, або були змушені переміщуватися.

Так, наприклад, морський судак або буговець, який мешкав у Дніпровсько-Бузькому лимані. Довгий час він вважався вимерлим, але у 2016 році з'ясувалося, що вид існує.

Морський судак (фото: Вікіпедія)

Однак підрив дамби призвів до повного зникнення всієї популяції червонокнижного морського судака. Постраждали також осетрові: у період катастрофи в них була нерестова міграція, під час якої вони підійшли до дамби та були зметені гідроударом.

"Масштаби екологічної катастрофи вийдуть далеко за межі України й торкнуться всього Чорноморського регіону. Шкода, нанесена довкіллю, буде всеосяжною, довготривалою і непоправною. Постраждає вся екосистема. Тому це по суті - реальний екоцид", - каже президент Громади рибалок України Андрій Неліпа.

А за словами промислового еколога Наталі Козбур, внаслідок катастрофи відбулося знищення екосистем пониззя Дніпра та Каховського водосховища, знищення наземних біляводних екосистем та орнітофауни в зоні затоплення, знищення природно-заповідного фонду України, зоологічних та біологічних пам'яток, ландшафтних та ботанічних заказників.

Проте на території Каховського водосховища є досить глибокі водойми, які становлять приблизно 6% усієї території. У дощові періоди можна спостерігати відновлення русла Дніпра саме з цих водойм.

Фіолетовим виділено русло річки Дніпро, яке наповнюється водою (фото: nas.gov.ua)

Тому, як бачимо, природа має здатність відновлюватися самостійно, але на це потрібен не один рік і великі зусилля українців.