Роками дієтологічні догми наголошували на важливості відмови від солі та обмеження її щоденної дози. Але дослідження останніх років показують, що не все так просто.
Про це пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію нутриціолога Анастасії Голобородько в Telegram.
"Не можна зловживати сіллю. Людина зі схильністю до гіпертонії може відмовитися від солі і реально зберегти собі життя. У лікуванні підвищеного тиску є пункт - скорочення солі і тільки потім медикаментозні заходи", - каже експерт.
За її словами, сіль старить серцево-судинну систему. А ще підвищує осмотичний тиск плазми крові, а це призводить до переїдання. Ще доведено, що це може спричинити зміни у слизових та онкологію шлунка.
Вона додає, що тим, у кого виразки-гастрити, надмірне споживання солі створюватиме середовище для розмноження Helicobacter pylori. А при гормональних патологіях сіль стимулюватиме набряклості.
"З іншого боку, повністю несолона їжа - це зниження адекватного рівня кислотності шлунка, гіпоацидність і недостатнє і, часто аж до патогенних гнильних процесів, перетравлення білка (м'яса, риби, яєць) та погане засвоєння жирів", - пояснює нутриціолог.
Вона називає п'ять патологій, до яких призводить безсольова дієта: гіпоацидність, підвищення тригліцеридів, інсулінорезистентність та дисбаланс електролітів
Втім, Голобородько додає, що ми з'їдаємо 80% солі із продуктів і навіть не помічаємо цього.
"Хороша стратегія - якщо ви вже солили страву, не досолювати її ще додатково. Є норма - 2,3 г на день для здорових, 1 г для тих, хто має схильність до підвищеного артеріального тиску. Просто їжте менше хліба та відмовтеся від сосисок та їжі з упаковок. Солоні перекушування і снеки - не дорівнює прийому їжі", - каже Голобородько.
Нутриціолог радить переглянути якість солі. Звичайна кухонна створює дисбаланс натрію та калію в раціоні.
"Замініть промислову сіль більш натуральними видами, про які сьогодні й поговоримо", - радить експерт.
Вона наголошує, чим менше стадій очищення проходить сіль, тим краще. За її словами, кухонна сіль має бідний мінеральний склад, тому вона її не радить. Морська сіль - має різний хімічний профіль, що залежить від моря, бо мінерали збагачують смак. Також ще є сіль з добавками - з йодом, наприклад, рожева і чорна сіль.
"Maldon - сіль пластівцями. Її добувають у графстві Ессекс на південному сході Англії з кінця ХІХ століття. Обожнюю цю сіль", - каже Голобородько.
Чорна гімалайська містить сульфіт заліза і дає кристалам солі темно-коричнево-фіолетовий колір, а сірчисті сполуки - запах сірководню.
Рожева сіль - у світі топ-3 локації видобутку: у Гімалаях, у Пакистані та в Індії. Вона часто буває великого помелу і містить до 5% домішок.
Бувають ще ароматизовані види. Нутриціолог радить вибирати сіль від Nomu, на літо - з сухим розмарином, на зиму - з білими грибами.
Сіль із вугіллям. Таку видобувають в Іспанії та Португалії, Японії, Кореї.
Просто морська сіль. Буває мінеральна сіль великого помелу, осадова, сіль із дна океанів.
"Тому забирайте сосиски з раціону і додайте трохи якісної солі для фінішу страви", - радить Голобородько.
Читайте також про те, який чай може зменшувати ризики розвитку раку.
Раніше ми писали про те, які 6 горіхів є дуже корисними для здоров'я серця та судин.