Аномальні звуки у найвіддаленішій точці Землі - Точці Немо - давно стали об'єктом дослідження багатьох вчених. Нещодавно експерти визначили, звідки вони можуть братися й від чого залежати.
РБК-Україна (проект Styler) розповідає, що відомо про Точку Немо та загадкові звуки, записані неподалік неї.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: IFLScience, Wikipedia.
Так звана Точка Немо (англійською - Point Nemo) - умовна точка у Світовому океані, що є найвіддаленішою від будь-якої суші на Землі.
Вона міститься у південній частині Тихого океану, а найближчою сушею є безлюдний атол Дюсі за 2688 кілометрів на північ. Найближчим від Точки Немо заселеним місцем є острів Пасхи.
Точку Немо вирахував методом комп'ютерного моделювання в 1992 році хорватський інженер-дослідник Хрвойє Лукатела.
Він же запропонував і назву для цієї умовної точки, виходячи з того, що герой романів Жюль Верна - капітан Немо - вирішив назавжди сховатися від людей у морі.
Точка Немо прикметна не лише найбільшою віддаленістю від суші, а й тим, що слугує зоною сильних океанських течій, тому в її районі відсутня будь-яка фауна (крім низки водних бактерій).
З цієї причини багато космічних агенцій використовують цей район як зону падіння космічних апаратів, термін експлуатації на орбіті яких добіг кінця.
Точка Немо (ілюстрація: uk.wikipedia.org)
Аномальні ультранизькочастотні звуки у найвіддаленішій точці Землі люди помітили майже 30 років тому - в 1997 році.
Зафіксували цю аномалію науковці з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA).
Звук, записаний встановленими над Тихим океаном гідрофонами, був потужним і неймовірно гучним (одним із найгучніших, коли-небудь записаних під водою).
Він був настільки гучним, що гідрофони вловили його на відстані 4800 км.
На думку океанографа NOAA Кріса Фокса та декого з його колег, джерелом такого шуму могла бути гігантська морська тварина (кальмар або інше невідоме морське чудовисько).
"Там унизу багато чого шумить. Кити, дельфіни та риби... Гуркіт Землі", - говорив колись дослідник.
Водночас інші науковці наголошували, що жодна відома науці тварина не здатна видавати такі звуки.
З часом Фокс запропонував іншу теорію походження аномальних ультранизькочастотних звуків - він пов'язав їх з льодом.
"Він (лід, - Ред.) завжди приходить з півдня. Ми підозрюємо, що це - лід біля узбережжя Антарктиди. І в цьому випадку він до біса гучний", - наголосив науковець.
У межах нового дослідження NOAA повторно зафіксувало звуки з Точки Немо і порівняло їх із записами 1997 року.
Виявилося, що вони відповідають крижаним землетрусам, які створюють великі айсберги, коли вони тріскаються та руйнуються.
"Льодотруси мають достатню амплітуду, щоб їх можна було виявити кількома датчиками на відстані понад 5000 км. Виходячи з азимута прибуття, айсберги, що породили звук, найімовірніше, були між протокою Бренсфілд і морем Росса або, можливо, на мисі Адаре, добре відомому джерелі кріогенних сигналів", - пояснили експерти NOAA.
Крім того, вчені пожартували, буцімто їм вдалося спростувати теорію, що кладовище космічних кораблів є місцем збору невідомих гігантських кракенів. І це - хороша новина для людства.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як найменша у світі рибка "кричить" гучніше, ніж перфоратор.
Читайте також, як Марс може вплинути на клімат Землі.