Усі дорослі, які певний час жили в СРСР, пам'ятають культовий білий пломбір. Його цінність була в тому, що за невисоку вартість ви отримуєте нібито якісне морозиво без добавок та інших зайвих інгредієнтів, окрім молока.
Проте з чого насправді виготовляли популярний десерт - читайте нижче в матеріалі Styler.
Побутує твердження, що харчова промисловість СРСР виробляла продукцію високої якості та з дотриманням усіх стандартів якості. Особливо це стосувалося молочної продукції та морозива.
Плакати СРСР про якість морозива
Великою популярністю користувалися пломбіри різних сортів і знамениті торти з морозива. До складу горіхового або мигдального морозива входили підсмажені ядра горіхів або мигдалю. Пломбіри, зокрема, любили за насичений смак, адже до нього входило нібито 15% молочного жиру.
Проте насправді така яскравість смаку зумовлена далеко не натуральністю використовуваних інгредієнтів.
Приблизний асортимент морозива в радянському союзі
У 1980 році до стандартної рецептури морозива почали додавати молоко замість вершків, що робило його не таким жирним. Після цього почали додавати рослинні та гідрогенізовані жири. А замість загущувача були крохмаль або борошно.
Це значно здешевлювало виробництво та дозволяло тримати ціни низькими. На той час традиційний пломбір коштував приблизно 20 копійок.
Компанія "Главхолод" була панівним виробником морозива
У 1990 році в СРСР почали завозити імпортну продукцію з хімічними наповнювачами, а вітчизняне виробництво майже припинилося.
Варто додати, що Союз змагався зі США щодо кількості виготовленого морозива. Проте за рік міг виготовити лише 8 000 тонн, у той час, як штати - 600 000.
Раніше ми розповідали, якою була мода в СРСР та що носили жінки.
Читайте також, чому радянську мазь Вишневського не можна використовувати.