"Не кожен, хто має мікрофон - експерт". Як не стати жертвою дезінформації: поради з книги "Майстерня брехні"
В українців ресурс критичного мислення вже виснажений. Саме тому все частіше й частіше кремлівські меседжі починають знаходити відгук у нашого суспільства.
РБК-Україна (проєкт Styler) розповідає, як розпізнати ворожу дезінформацію у своїй стрічці новин, у дописах або рекомендованих відео й вдало протистояти їй.
Як боротися з ІПСО і пропагандою
ЗМІ та соціальні мережі перетворилися на поле битви за нашу увагу, де кожен може стати автором і маніпулятором. Свідомо чи ні. Інформаційний потік може бути різним за характером: бурхливим і панічним або навпаки - заспокійливим та обнадійливим. Але кожен із них може мати на меті обман.
Дезінформація - це не просто помилка, а цілеспрямована маніпуляція. Її мета - викликати певні емоції, сформувати певну думку, а часом і просто заплутати.
Автори української книги про вплив російської дезінформації “Майстерня брехні”, представленої на Франкфуртському книжковому ярмарку, Віктор Березенко та Дмитро Царенко запропонували своїм читачам інструменти, які допоможуть підвищити медіаграмотність і не дати себе обдурити.
Наша редакція обрала головні.
"Майстерня брехні" (скриншот)
Перевіряйте джерело інформації
Не кожен, хто має мікрофон чи клавіатуру, або кнопку “Поширити” в соцмережі, є експертом. Шукайте інформацію в авторитетних джерелах, які мають репутацію об’єктивності.
Задавайте собі запитання про те, чи є джерело відомим і надійним, чи є у джерела певні політичні, ідеологічні чи комерційні інтереси, які могли б спотворити інформацію? І завжди шукайте підтвердження інформації в інших незалежних джерелах.
Звертайте увагу на мову та тон
Дезінформація часто викликає сильні емоції (гнів, страх, радість), використовує узагальнення та спрощує складні питання. Будьте обережні з текстами, які містять логічні суперечності або нелогічні висновки.
Аналізуйте контекст
Коли й де була опублікована інформація? Хто її автор? Які події могли вплинути на її подання?
Перевіряйте факти
Не лінуйтеся шукати додаткові джерела, які підтвердять або спростують інформацію. Часто дезінформація спирається на епізодичні розповіді або вибірково подає інформацію, що підтримує певний наратив.
Аналізуйте контекст повідомлень (фото: freepik.com)
Повідомляйте та протидійте дезінформації
Facebook, Google і Twitter (Х) мають власні системи, що дозволяють читачам повідомляти про неправдиву інформацію. Важливо повідомляти й розвінчувати дезінформацію на платформі, де її поширили. Так можна краще охопити аудиторію, яку дезінформували.
Використовуйте інструменти для перевірки
Існує багато сайтів, які спеціалізуються на перевірці фактів, а також інструменти для зворотного пошуку зображень.
Визначте, чи це не жарт
Сатиричні сайти часто роблять вірусні історії заради розваги.
Не поширюйте неперевірені дані
Обов’язково читайте далі заголовка перед тим, як поширити новину. Подумайте, чи історія звучить нереалістично або занадто добре, щоб бути правдою. Правдива історія містить багато фактів, переданих цитатами експертів, офіційною статистикою або даними опитувань. Вона також може включати свідчення очевидців.
Розвивайте критичне мислення
Не вірте всьому, що читаєте, і завжди перевіряйте інформацію з різних джерел. Обговорюйте актуальні питання з різними людьми.
Не вірте усьому, що читаєте (фото: Getty Images)
Конкретні приклади дезінформації сьогодні
Російській інформації ніколи не можна вірити. Ми вже бачили багато прикладів, коли аудиторію завойовували російські або проросійські блогери, транслюючи популярні для українців меседжі.
Однак із часом помітна їхня неабияка трансформація: вони відкрито транслюють кремлівські наративи, не гребують темами, які розхитують суспільство, навіть не зважають на те, що їхні попередні меседжі суперечать сьогоднішнім.
"Думати, що “поважні експерти” відчувають якийсь сором за розбіжність версій або наративів, не варто. Це особлива методика Кремля: чим більше варіацій і чим більше вони суперечать одна одній - тим сильніше працює їхній продукт", - говорять автори книги.
Але на цьому саме кремлівські “прийоми” не закінчуються:
- Росія постійно звинувачує Україну в тому, що сама планує робити, мовляв, що це помста, відповідь. Якщо ви чуєте такі меседжі, знайте - вами маніпулюють. Мета РФ - перекласти відповідальність за її воєнні злочини, посилити сумнів у доцільності опору.
- Кремлівська брехня вміло працює з контраргументами. За їхньою тактикою не завжди потрібно заперечувати факти, коли можна просто викривити правду й направити її проти нас. Чого варті їхні спроби скликати засідання РБ ООН через “провокацію України та спеціальну постановку з вбитим населенням у місті Буча”.
- Конспірація - один із найдієвіших інструментів російської брехні. Ця технологія виростила популярну плеяду проросійських Telegram-каналів, які адміністрували кремлівські спецслужби, і всі вони по-різному намагалися шукати ворога України “не у Кремлі, а на Банковій”.
"Ми живемо у світі, де інформаційний шум перекриває голоси правди. В умовах війни українське суспільство є особливо вразливим до впливу російської пропаганди. Виснажені війною, ми стаємо легшою мішенню для ворожих маніпуляцій, які націлені на підрив довіри до інституцій і розкол суспільства. Але критичне мислення є нашою найнадійнішою зброєю. Перевіряйте інформацію, аналізуйте джерела, не піддавайтеся на емоційні маніпуляції - тільки так ми зможемо успішно протистояти інформаційній війні й допомогти нашим воїнам на фронті", - закликають автори книги "Майстерня брехні".
Раніше ми розповідали про те, що в ЕС звинуватили Росію у фальсифікації історії.
А також ми писали про те, що новий Нострадамус зробив попередження про зовсім інший вид війни.