"Не чіпляйте ярлики". Педагог розповіла, як правильно критикувати дитину в умовах війни

"Одразу хочу заспокоїти батьків, які вважають, що критика - шкідливий метод впливу на дитину. Критика - цілком природне явище, оскільки є доказом того, що дитина та її майбутнє вам не байдужі. Шкоду критика може спричинити, коли дитину критикують неправильно"

"Погодьтесь, якщо постійно повторювати учню, що він не здатен добре вчитися - це відіб’є у нього бажання вчитися. Буває й таке: іноді дитина не любить предмет зі шкільної програми тому, що їй не подобаються оціночні судження педагога. На щастя для батьків та педагогів, мистецтво критики можна опанувати", - стверджує Тетяна Серебрянська.

Критикуйте конструктивно

Критика дитини завжди має бути конструктивною і стосуватися лише навчання або того завдання, яке її попросили виконати батьки. Тож критикуючи дитину уникайте будь-яких образ та не переходьте на особистості.

"Навіть невдало виконане завдання заслуговує на добре слово. Якщо подумати - завжди можна знайти за що похвалити дитину. Наприклад, за її старання та витрачений на роботу час. Скажіть дитині: "Ти написала чудовий твір. А помилки ми зараз виправимо". Позитивна критика мотивує до нових звершень, а негативний досвід (коли ви називаєте дитину не надто талановитою, не здатною до високих досягнень у навчанні, такою, що не вміє концентрувати увагу та швидко запам’ятовувати) активує ту зону мозку, яка відповідає за страх та стрес. Не чіпляйте на дитину ганебні ярлики, якщо дбаєте про неї", - радить педагог.

Зробіть паузу

Ракетні обстріли та повітряні тривоги погано впливають не тільки на психічний стан дітей, а й на психіку батьків. На жаль, у воєнний час занадто емоційна критика дитини для багатьох стає своєрідним методом випускання пару.

"Аби дитина не потрапила під гарячу руку, коли вас переповнюють негативні емоції, просто відкладіть розмову. Без зайвих емоцій ваші слова будуть звучати більш переконливо та об’єктивно. Не вивалюйте на дитину всі претензії одразу. Оберіть лише те, що стосується конкретного завдання. Запам’ятайте важливе правило: під час критики дитина має відчувати, що ви на її боці. Негативні емоції ніколи не дадуть вам стати на сторону дитини. Ще одна порада: уникайте фраз на кшталт "Скільки разів тобі казати", "Коли ти це запам’ятаєш?!". Дайте дитині час для того, щоб знайти помилку та виправити її. А після цього похваліть її", - наголошує фахівець.

Директор дистанційної школи "Атмосферна школа" Тетяна Серебрянська (фото: instagram.com/tetiana.serebrianska)

Поставте себе на місце дитини

Іноді дитина не може виконати завдання, тому що до нього не доросла. Перш ніж критикувати дитину, спробуйте уявити себе на її місці та зрозуміти з якими труднощами вона могла зіштовхнутись. Якщо дитина не може розв’язати важку задачу або їй не вдається випрасувати свою сорочку - відкладіть цю справу і поверніться до неї згодом.

"Батьки роблять велику помилку, коли порівнюють своїх дітей з іншими дітьми. Ще гірше, коли чужі діти стають прикладом для власних. Критикувати дитину оперуючи тим, що Наталка чи Сашко вже вміють читати - погана ідея. Дайте дитині час і вона впорається із завданням. Як би вам не хотілось, щоб дитина була найрозумнішою в класі, іноді варто знизити планку очікувань. Не додавайте дитині стресу, перетворюючи навчання на змагання", - каже Серебрянська.

Допомагайте розв’язувати проблеми

Деякі батьки вважають, що вони досить ефективно виконують свої батьківські функції, обмежуючись лише критикою за помилки у навчанні. На жаль, критика без подальшої допомоги не розв'яже проблему.

"Якщо учень погано виконав завдання, батьки швидше за все змусять його самостійно перечитати параграф у підручнику, або передивитись відеоурок (коли дитина навчається на дистанційці). Як показує практика, дитині яка не зрозуміла важку тему з першого разу, потрібна допомога вчителя або батьків. Хочете, щоб син чи донька засвоїли матеріал? Запропонуйте розібрати тему разом. В процесі підштовхуйте дитину до правильних висновків, а не намагайтесь виконати роботу за неї. Підтримка батьків має велике значення для дитини. А ще допоможе уникнути стресу. Тому допомагайте дитині не лише словами, а й діями", - стверджує педагог.

Небажання дитини вчитися може бути пов’язане з депресією та стресом, які викликані війною в Україні. Якщо ваша дитина більшу частину дня перебуває у поганому настрої, не хоче спілкуватись, погано спить та їсть - критика тут точно не допоможе.

Під час війни такі проблеми як тривожний розлад та посттравматичний стресовий розлад діагностують не лише у дорослих. Цілком можливо, що дитині потрібна підтримка психолога.