Найвідоміші українські відьми: хто вони і чим прославились

Містична роль відьом у козацькій добі

Існувала думка, що успіхи козаків часто були результатом не лише військової майстерності, але й підтримки відьом. У багатьох битвах чаклуни та відьми допомагали козацьким ватажкам, розміщувалися на висотах та проводили ритуали, щоб забезпечити перемогу.

Це, наприклад, описує польський священник Сімеон Окольський, згадуючи битву під Говтвою 1638 року, коли чаклуни допомагали козакам заклинаннями над порохом та гарматами.

Богдан Хмельницький і його "особисті" відьми

Історія про гетьмана Богдана Хмельницького і його зв'язки з відьмами є однією з найвідоміших.

Польські джерела стверджують, що Хмельницький часто радився з відьмами перед важливими битвами. Його перемоги, як вважали противники, пояснювалися не тільки його талантом стратега, а й допомогою відьом.

Зокрема, після поразки поляків у Пилявецькій битві 1648 року, вони звинувачували українського гетьмана в тому, що перемога була здобута завдяки магічній допомозі. Говорили, що одна з відьом передбачала результат битв та допомагала уникати небезпек.

Польський поет та учасник тих подій Мартин Кучваревич у своїй версії розповідає, що сестра Івана Донця дійсно була відьмою. Вона завжди брала участь у поєдинках перед битвами, і результат її двобою передбачав підсумок бою.

Перед Заславською битвою вона також вийшла на герць, але зазнала поразки й крикнула братові, щоб той тікав. Після цього вона загинула.

Козаки програли бій і залишили Заслав, забравши з собою іншу відьму. Коли місто зайняло коронне військо, виявилося, що там залишилася Солоха - відьма, помічниця й коханка гетьмана Хмельницького, яка допомагала йому під Пилявцями.

Спочатку її катували, і під час тортур вона нібито засинала. Згодом Солоху спалили.

Відьма доби Хмельницького (зображення: скриншот з фільму "Вогнем і мечем")

Онука князя Острозького: невинна жертва або справжня відьма?

Ще однією відомою жінкою, яку звинувачували у чаклунстві, була Алоїза, онука князя Острозького. За чутками, вона практикувала магічні ритуали, підкладала жаб’ячі лапки та викликала в інших людей психічні розлади.

Хоча звинувачення не завжди мали підтвердження, Алоїза стала символом таємничої сили, якою, на думку людей, володіли відьми. Вона, як і багато інших жінок того часу, стала жертвою громадської підозри та страху перед невідомим.

Міфи про зовнішність відьом

Часто уявлення про відьом супроводжуються стереотипами: рудоволосі жінки із зеленими очима, що живуть у віддалених місцях. Проте, історичні джерела не згадують нічого про зовнішність відьом.

Відомо, що у XVIII-XIX століттях селяни вірили в існування "родимих" відьом, які мали специфічні ознаки, наприклад, хвостик або смужку волосся на спині. Однак у попередні часи такі ознаки не згадувалися, і зовнішність жінки не була основною причиною для її звинувачення у чаклунстві.

Микола Богданов-Бєльський "Молода відьма" (зображення: Вікіпедія)

Закрутки та розкрутки: магія на полях

У Гетьманщині вірили в магічні "закрутки" на полях. Це були дивні завихрення пшениці або жита, які вважалися поганою ознакою. Вважалося, що такі "закрутки" можуть знищити врожай і принести смерть тим, хто споживав це зерно.

Однак існували люди, які спеціалізувалися на "розкручуванні" закруток. Лише справжні відьми або чаклунки могли врятувати врожай та людей від наслідків цього прокляття.

Чарівні собаки, які викривали відьом

Один із цікавих аспектів української магії стосується віри в чарівних собак, здатних винюхувати відьом. Вважалося, що сьоме щеня від сьомої собаки має магічні здібності, передані через кров.

Таких собак намагалися вбивати відьми, боячись їхньої здатності викривати їхню справжню природу. Хоча ці вірування не мали підтверджень у судових матеріалах, вони стали частиною народних переказів і демонструють страх перед магічними силами.

Відьма Солоха з творів Гоголя (зображення: скриншот фільму "Вечори на хуторі біля Диканьки")