"Найскладніша частина реформи". Що зміниться для учнів із впровадженням в Україні старшої профільної школи

Основне про Нову українську школу

Нова українська школа (НУШ) - ключова реформа Міністерства освіти й науки, головна мета якої:

• створити школу, в якій буде приємно навчатись
• дати учням не тільки теоретичні знання, але й уміння застосовувати їх у повсякденному житті

Реформа НУШ розрахована на роки й стартувала з 2018 року, коли у перший клас пішли сьогоднішні шестикласники.

Планується, що саме вони у 2027 році вперше вступатимуть до академічних ліцеїв - з метою подальшого вступу до закладів вищої освіти чи до професійних ліцеїв (заради успішного працевлаштування).

"Концепція НУШ передбачає формування компетентностей. Водночас маємо ще чимало роботи, щоб остаточно перейти від парадигми зазубрювання інформації до аналізу, рефлексії та креативності", - поділився міністр освіти й науки України.

Допис Лісового за результатами презентації ДоСЕН (скріншот: facebook.com/oksenlisovyi)

Що зміниться для учнів у старшій профільній школі

За словами Оксена Лісового, старша профільна школа - найбільший виклик, а також найдорожча та найскладніша частина реформи освіти в Україні.

"Але чи маємо ми право сьогодні не докласти зусиль для того, щоб ця реформа була реалізована до кінця? Не маємо", - наголосив урядовець.

Він пояснив, що у межах реформи пропонується відокремити старшу профільну школу від попередніх рівнів освіти - щоб створити для старшокласників належні умови.

Виходячи з цього, з першого по останній клас діти вже не будуть навчатися в одному й тому самому освітньому закладі.

Міністр зауважив, що третя складова реформи НУШ спрямована на створення особливого середовища старшої профільної школи, де діти зможуть впливати на профілізацію - залежно від своїх здібностей та інтересів.

При цьому профілізація має бути різноманітною, а вибір предметів - широким.

Виступ міністра освіти України (скріншот: youtube.com/@LIVE-kn5ir)

Як впроваджуватимуть старшу профільну школу

Згідно з інформацією міністра освіти, нині реалізується підготовчий етап реформи.

Йдеться про принцип імплементації, який передбачає пілотування будь-яких нововведень за рік до того, як вони масштабуються на всі школи. Для цього було відібрано 150 шкіл, що пілотують підходи та програми, які планується впроваджувати на наступний рік - для всіх учасників освітнього процесу.

Саме так відпрацьовуються методичні матеріали, на основі яких потім друкуються підручники для НУШ.

"Той же принцип буде реалізований для старшої профільної школи, як третього етапу впровадження реформи НУШ. Найскладнішого насправді етапу, який потребуватиме найбільших зусиль від наших освітян для його впровадження і найбільших державних інвестицій", - зазначив Лісовий.

Він пояснив, що це, по суті, буде нове середовище, яке ще потрібно створювати.

"Сьогодні громади моделюють свої мережі. І до 1 вересня громадами й нашими обласними військовими адміністраціями повинна бути представлена мережа академічних ліцеїв та професійних коледжів в кожній області", - розповів представник уряду.

За його словами, пілотування старшої профільної школи запускатимуть вже в цьому році (не за рік, а за два роки до впровадження).

Взяти участь у пілотному проекті закликають саме ті школи, які увійдуть (за планом) до мережі старших профільних шкіл - найбільш сміливі та творчі педагогічні колективи.

На думку міністра освіти, таке дворічне пілотування створить кращі передумови для успішного впровадження старшої профільної школи.

Оксен Лісовий у межах події (скріншот: facebook.com/oksenlisovyi)

Вплив нової реальності на освіту

У межах виступу під час презентації результатів ДоСЕН урядовець визнав, що сьогодні Україна, фактично, генерує "абсолютно нові рішення в абсолютно новій реальності".

"Світ вступив у нову реальність. Ми це повинні розуміти. І в цій новій реальності все буде змінюватись дуже швидко. В цій новій реальності ми бачимо, як тоталітарні, авторитарні системи кидають виклик, прямий виклик, демократичним системам - на знищення... Дискусія вийшла на абсолютно новий рівень", - пояснив міністр.

Він наголосив, що це - цивілізаційний злам.

"І в центрі цього зламу стоїть Україна зі своїми людьми, зі своїми технологіями, зі своїми рішеннями. І от в цьому горнилі кується майбутнє нашої планети. Кується майбутнє людства. Вами, нами, кожним вчителем, який добросовісно робить свою роботу, кожним адміністратором школи, який тримає та зберігає свій колектив", - додав Лісовий.

Міністр розповідає про нову реальність (скріншот: youtube.com/@LIVE-kn5ir)

Виклики, які прагне подолати МОН

Оксен Лісовий наголосив, що нині існують "дві глибокі кризи".

"Перша криза, це, власне, криза в цілому в освіті - повернення дітей до нормального навчання, якого вони вже впродовж тривалого часу (багатьох років) не бачили...Друга криза - ось той зміст, який ми повинні привнести. Те, що закладено в концепцію Нової української школи", - пояснив він.

За словами урядовця, "те, що успішно реалізовувалось у початковій школі, має так само успішно реалізовуватись у базовій школі й сьогодні потребує ряду корегувань", оскільки під впливом ряду суб'єктивних і об'єктивних чинників "ми відхилились від багатьох принципів".

"Попереду в нас ще один величезний виклик перед нами стоїть. Це - наша демографія, яка помножується на проблеми війни, проблеми біженців, подальшої міграції.. Це все виклик, який про відбудову та відновлення нашої країни, про формування її як успішної в майбутньому... Там де є дефіцит, там повинна бути дуже висока ефективність", - підсумував міністр освіти й науки України.