Багатодітна родина Інни зустріла повномасштабну війну у рідній Бучі. У перші дні вторгнення вони не змогли виїхати й опинилися в окупації.
Про це пише РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на прес-службу фонду.
Історія Інни - одна з тисяч. Знайомимо із героями спецпроєкту "1000 днів. Тисячі історій" музею "Голоси Мирних" фонду Ріната Ахметова. Більше історій - за посиланням.
Березень став для родини пеклом. До будинку Інни тричі навідувалися російські військові.
"Одного разу вони вдерлися на наше подвір’я й розстріляли нашого собаку. Він не завдав їм жодної шкоди, був дуже лагідний. Почувши постріли, ми подумали, що це по нашому будинку, що нічого доброго нас не чекає. Здавалося, що скоро і нас поставлять обличчям до стіни", - згадує Інна.
Росіяни поверталися знову й знову. Вони влаштовували обшуки в будинку та автомобілях. Врешті - решт вибили двері, залишивши родину, де було четверо дітей, у холоді. Забрали документи. Без води, світла й газу сім’я вирішила вибиратися з міста.
"Ми взяли рюкзаки та двох котів. Йшли пішки, ховаючись. Навколо були російські солдати, які дивом нас не помітили. Будь-якої миті могли початися обстріли або ми могли підірватися на міні. Я зціпила зуби й намагалася стримувати емоції, щоб не лякати дітей", - розповідає жінка.
Втікачі з рідного міста, нарешті вони дісталися українського блокпоста. Там їх зорієнтували, куди їхати, посадили на автобус. Що буде далі, невідомо…
На щастя, через місяць родина повернулася додому. Інна зізнається, що все пережите серйозно позначилося на її здоров’ї: емоції ніби "заморозилися". Але поступово вона відновлюється, бо розуміє, що має жити й бути здоровою заради дітей.
Історія Інни тут.
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова зібрав понад 120 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція свідчень мирних людей, які постраждали від війни РФ проти України. Розкажіть свою історію на порталі музею, або за безкоштовною гарячою лінією 0 (800) 509 001.