"На одну паску йшло до 10 кілограмів борошна". Етнолог розповіла про давні великодні традиції
Якими були традиції випікання пасок (фото: Freepik)
Випікання паски було сакральним дійством, до якого ретельно готувалися господині. Здавна у народі вірили, що від того, чи вдасться великодня випічка, залежить майбутнє сім'ї.
Про те, якими обрядами супроводжувалося випікання паски, в інтерв'ю РБК-Україна розповіла кандидатка історичних наук та етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко.
Тісто замішували у ночвах
"Випікання паски - це сакральний момент. Паска - це не тільки атрибут Великодня, вона ще й пов'язана із родючістю і поминанням померлих. Від того, чи вдасться паска, залежала доля сім'ї. Тому, коли бралися за випікання обрядової випічки, то підходили до цього дуже серйозно", - каже Кривенко.
Перед початком приготування паски господиня вмивалася й вдягала нову сорочку. Паску випікали або в четвер, або в суботу. Дуже рідко готували її у п'ятницю, бо казали, що тоді розіп'яли Ісуса Христа і не можна нічого робити.
"Тісто для паски освячували. Вимішували його в ночвах - це посудина, в якій купали немовлят. Це теж сакральний момент, бо потім ті ночви мали захищати дитинку. Вимішувати тісто треба було, аж поки піт з чола господині не скапував. Колись на одну паску, яку несли святити, йшло до 10 кілограмів борошна", - розповідає етнологиня.
Перед випікання паску хрестили
Під час випікання паски господині не можна було сідати, бо так може сісти тісто. Якщо паска западала - це була погана ознака, що віщувала нещастя та біди в родині.
"Перед тим, як запихати паску у піч, паску хрестили, дехто молився, також могли трохи покропити свяченою водою. Ще клали вербову гілочку - не тільки для того, щоб паска була рум'яна, але щоб й очистити простір від усього лихого", - говорить науковиця.
Було дуже важливо, аби паска виросла висока і красива.
"У Житомирському районі перед випікання паски, говорили: "Тікай сатана з хати, бо я буду паску саджати". Дехто говорив: "Ростіть рослини на полі такі великі, як і паска велика", - розповідає Кривенко.
На Жовківщині, запихаючи паску у піч, господиня брала лопату для печі і вдаряла нею об стелю, цмокала, щоб паска не впала, щоб була високою. Дехто замикався на ключ, щоб ніхто не заходив до хати, бо це віщувало лихо.
"Це мало і раціональне пояснення, бо якщо хтось заходив, двері могли гримнути, міг подути вітер і паска могла запастися. Предки вірили, що як господині випікають паски, то тільки відьми приходять в хату, бо хочуть нашкодити", - додає етнологиня.
Освячення паски у Карпатах, 1926 рік (фото: Локальна історія/Архів народного музею Праги)
Велика паска була запорукою успішного року
"Процес випікання паски був, як імітативна магія. Якщо паска буде великою, то і урожай добре вродить. Якщо паска буде великою, то і дітки будуть здоровими. Як паска буде велика і гарна - то родина буде багата і щаслива", - каже Кривенко.
Як в сім'ї були незаміжні дівчата, то господиня під час приготування паски казала: "Хай паска вдасться велика і гарна, то наступного року й доньки повиходять заміж".
"Пасці надавали сакральні властивості. Якщо вона, не дай Бог, не вдалася, тріснула чи запалася - це віщувало лихо, недолю, смерть, бідність цій родині", - пояснює науковиця.
Раніше ми писали про те, які великодні традиції знищив СРСР.
Читайте також про те, чим відрізнявся традиційний великодній кошик від сучасного.
