Музей "Голоси мирних" представляє колекцію історій про жінок, які втратили чоловіків через війну

Чоловік Наталії Дєдової, редакторки маріупольського телеканалу "Сигма" та засновниці благодійного проекту "Марафон добра", загинув серед завалів будинку. Вона не змогла знову потрапити туди. "Це Вітя не пустив мене до квартири. Не хотів, щоби я все це бачила", — говорить Наталія.

У момент авіаудару по маріупольському Драмтеатру Наталія із сином були в ложі, а її чоловік Михайло — на польовій кухні поруч. Вони говорили телефоном за три хвилини до трагедії. Після вибуху його тіло знайшли, але так і не змогли розкопати повністю. Тільки голову.

Машину Вікторії обстріляли дорогою ворожі військові. Її чоловіка поранили в голову. Вона вийшла з автівки і сказала кадирівцям: "Ви розстріляли мою машину. Ви вбили мого чоловіка. Що мені тепер робити"?

Лілія почула страшний звук, що наближався. Потім — вибух, під час якого навколо полетіло скло й каміння. Цієї миті до кімнати забіг її чоловік зі словами: "Мене поранило". Пів години для людини, яка вмирає — і усвідомлює, що вмирає — це багато чи мало?

У момент затишшя між обстрілами чоловік Евеліни пішов подивитися, що з їхнім гаражем, і закрити ворота. Аж раптом пролунав потужний вибух. Жінка тієї ж миті відчула, що її чоловіка більше немає. Практично на тому же місці тіло пролежало до кінця квітня. Нелюди витягували з кишень записки, на яких значилося, хто це…

Ці та інші історії жінок, які втратили чоловіків, — у новій колекції музею.

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.