Музей "Голоси мирних" Фонду Ахметова представив колекцію історій вчителів про війну
Музей "Голоси мирних" Фонду Ахметова представив колекцію історій вчителів про війну (фото: РБК-Україна)
Коли 24 лютого 2022 року за вікнами мешканців України пролунали вибухи, - і дітям, і вчителям було зрозуміло, що уроків сьогодні не буде. Перший шок пройшов, і попри власний стрес та непрогнозованість ситуації викладачі змогли поновити навчання. Проводили уроки із бомбосховищ, коридорів і навіть окопів.
Спеціально до 1 вересня музей "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова підготував колекцію історій українських вчителів про війну.
Педагоги знову об’єднали у класи дітей, у якому б куточку України та світу ті не опинилися. І стали для юних українців та їхніх родин опорою, яка не дає впасти у відчай у найважчі дні. Адже незабаром — на урок.
2 березня минулого року Лариса Бикова, директорка школи № 29 міста Маріуполь, була у приймальні. На футбольному полі грали діти. Раптом почалися вибухи. По всій школі посипалися вікна. На вулиці жінка побачила закривавлену куртку та кросівки. Двох дітей поранило. Один хлопчик, Ілля, загинув...
У її тривожній валізці була купа канцелярії для творчих занять з учнями та техніка для проведення онлайн-уроків. Валерія Гукова — вчителька початкових класів з Харкова. Коли у місті все здригалося від вибухів, вона продовжувала вчити дітей: 42 дні вела заняття з укриття. Вона і досі підтримує усіх своїх учнів та мріє зустрітися з ними у рідній школі після Перемоги.
Юлія Василенко — директорка гімназії, яка лишилася на окупованих минулоріч територіях Херсонської області. Загарбники вимагали від неї співпраці, а зіткнувшись з опором, почали погрожувати. Приходили із обшуками, лякали дітей, казали, що вона заплатить своїм життям та життям родини. Юлія змогла вирватися з окупації.
Ці та інші історії українців про війну ви знайдете у музеї. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.
