Північна Корея - найбільш закрита та найсуворіша країна у світі. Законодавство КНДР дуже суворе і є низка заборон, часом абсурдних, за які можуть суворо покарати.
Які закони Північної Кореї найабсурдніші та суворо караються, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
У Конституції КНДР проголошено свободу релігії. Але насправді жодної релігії в Північній Кореї немає і свого часу християнство було жорстоко придушене, а християни - вбиті.
За читання Біблії або Корану можуть кинути до в'язниці та навіть стратити. І такі випадки у цій країні вже були. Уся атрибутика, пов'язана з релігією - теж під забороною.
В КНДР з 1957 року є розподіл населення по групах - за соціальним та фінансовим статусом. І у кожної групи є свої окремі права та свободи.
Перша група (лояльні або помідори) - це соціальна та політична еліта. Вони можуть самі обирати, де їм навчатися, працювати. А ще вони мають право працювати на вищих державних посадах. Вважається, що це люди, які довели свою відданість партії.
Друга група (яблука) - середньостатистичні громадяни КНДР.
Третя група (виноград) - злочинці, політичні активісти, громадянські активісти. І автоматично до цієї групи потрапляють усі, хто з ними зв'язаний - сім'я, друзі та знайомі. Враховуючи, що стати злочинцем в цій країні дуже легко, наприклад за спробу подзвонити за кордон, то ця група доволі велика.
Статус кожного громадянина називається сонбун і він заноситься до особової справи людини, яка відкривається на кожного при досягненні 17 років у КНДР. Згодом це може вплинути на різні аспекти життя.
Якщо ви фінансово можете собі дозволити джинси, то ніхто за це карати не буде. Але вони мають бути тільки чорного кольору, бо сині або блакитні в КНДР - заборонені. Вважається, що такий елемент одягу уособлює весь світовий імперіалізм.
Постраждати можуть навіть туристи: гуляти в синіх джинсах можна, а от для відвідування пам'ятника Кім Ір Сену та Кім Чен Іру доведеться перевдягнутися.
У Північній Кореї є інтернет та комп'ютери, але зв'язок виключно внутрішній. Інтранет - внутрішня комп'ютерна мережа "Кванмен", у якій близько 5000 сайтів. Виходу на сайти інших країн немає, ну хіба тільки у високопоставлених осіб.
Такого поняття як Wi-Fi в КНДР просто не існує. І мобільних пристроїв з внутрішнім інтернетом у простих жителів немає. А з китайських планшетів, адаптованих для КНДР, видаляють модулі Wi-Fi та Bluetooth.
Виїхати з Північної Кореї в іншу країну - неможливо. Для цього потрібно отримати офіційний дозвіл від найвищого керівництва, а це майже з області фантастики. Прикордонники мають повноваження вбивати на місці тих, хто намагається вирватися за межі країни нелегально.
Подорожувати всередині КНДР теж не можна. Для того, щоб виїхати зі свого міста або села, потрібно мати серйозну підставу. Наприклад, для роботи або навчання - тому ця опція доступна тільки особам першої групи.
Туристам, які попадають у Південну Корею, користуватися національною валютою заборонено - північнокорейськими вонами. Є окремі магазини для іноземців, де можна розрахуватися євро, юанями та доларами.
А от купити щось в магазині для місцевих жителів не вийде. І взагалі іноземцям заборонено в такі магазини заходити.
У КНДР є чіткі правила щодо зачісок і у 2013 році було обрано 18 жіночих та 10 чоловічих варіантів. І обрати можна тільки з затвердженого списку.
А ще є цікаве правило - після заміжжя жінка має укоротити свою зачіску. Ніби таким чином влада бореться з аморальною та розпусною поведінкою.
Жінкам у КНДР забороняють їздити на велосипедах. Навіть як пасажиркам. Можуть не тільки оштрафувати, а й забрати транспортний засіб.
Ця заборона суворо вдарила по середньому класу, бо вони не мають авто, мотоциклів або інших транспортних засобів. А на велосипедах можна возити дитину або поїхати на ринок.
Слухати іноземних виконавців - заборонено. Радіо, ТБ, ЗМІ та навіть внутрішній інтернет - усе під контролем спецслужб. Все іноземне, на думку влади, ображає національні цінності.
У період жалоби за Кім Чен Іром корейці повинні були 100 днів плакати. У той період уся країна пішла в суцільну депресію.
Однак, якщо хтось стримував свої почуття, не падав на коліна, не оплакував гучно лідера, то влада могла відправити порушника до трудового табору або взагалі - стратити.
Але при цьому за законом Кім Чен Ина громадянам заборонено сумувати за померлими родичами.
Позіхати або засинати на засіданнях влади не можна. Колись був випадок: міністр Народних збройних сил Хен Ен Чхоль заснув під час промови глави країни. І поплатився за це своїм життям.
Квартири у Північній Кореї не продаються, їх розподіляє держава. Переїхати з села у Пхеньян - неможливо, і такий привілей може випасти хіба обраним і тільки за особливі заслуги.
Однак, існує чорний ринок житла. На ньому можна купити квартиру за 70-90 тисяч доларів. Але зарплата у звичайного корейця, кажуть не більше 5 доларів. На місяць.
Власник автомобіля у КНДР - це дуже багата та впливова людина. Бо засіб пересування у цій країні дійсно розкіш - в середньому машина коштує 30-40 тисяч доларів.
У 2013 році було страчено приблизно 60 жителів Північної Кореї - за перегляд південнокорейських серіалів. У 2014 році - ще 50 осіб, серед яких було 10 чиновників.
Жителям КНДР пити алкоголь не заборонено. Можна тільки склянку і тільки під час державних свят. У 2013 році був страчений офіцер - за вживання алкоголю під час 100-денного трауру за Кім Чен Іром.
Жителі Північної Кореї не мають доступу до простих речей, таких як презервативи або тампони. Про існування презервативів навіть не всі корейці знають.
Колись вони з'явилися на чорному ринку, але особливим попитом не користувалися, тому їх перестали привозити. Якби раптом комусь було треба - знайти майже нереально.
Схожа проблема й з гігієнічними тампонами - у корейських магазинах їх нема, принаймні у тих, що для місцевих жителів. Жінки у КНДР користуються звичайними тканинами, навіть не одноразовими.
У 2021 році в КНДР видали нову заборону - сміятися та гучно плакати протягом 11 днів, щоб відсвяткувати 10 років правління Кім Чен Ина та вшанувати річницю смерті його батька.
Будь-які ознаки щастя, вживання алкоголю, святкування днів народження у цей період під забороною. А 17 грудня, в день смерті лідера, корейцям взагалі заборонили купувати продукти.
Кажуть, що поліція була навіть проінструктована, щоб шукати людей, які мають вигляд недостатньо засмучених.
До 2015 року у світі було всього дві країни, де офіційно діяла заборона на продаж Кока-коли: Куба та Північна Корея. На Кубі вирішили, що нехай люди п'ють цей популярний газовий напій, а КНДР не здається, тому Кока-коли немає у магазинах, виключно з ідеологічних причин.
У КНДР стільникові телефони - не рідкість, є свої оператори та сім-картки. Але зателефонувати за кордон або навіть іноземцю, який в КНДР, не можна. Всі сім-карти призначені для дзвінків виключно всередині країни.
Усі, хто живе в КНДР, повинні заприсягтися у вірності лідеру та державі. Все, що може бути сприйняте як образу лідера, вважається богохульством і жорстоко карається. Все, що вважається загрозою чи образою, веде до в'язниці та навіть страти. І це стосується не тільки місцевих жителів, а й туристів.
У кожному домі має висіти портрет діючого лідера, а також портрети бувших лідерів - Кім Чен Ира та Кім Ір Сена. Вони мають бути чистими та без пилюки.
Якщо будь-яка особа вчиняє злочин, то до страти засудять не тільки його, а й всю його рідню у трьох поколіннях. За образу верховного лідера постраждає не тільки той, хто порушив, а й ще його батьки та діти.
Були факти жорстоких тортур та страти за дрібні злочини цілих сімей. А якщо "злочинець" потрапив у трудовий табір і намагався втекти, то його місце займе хтось з членів сім'ї.
У 2021 році в КНДР був прийнятий закон про заборону всього іноземного - фільмів, одягу та навіть використання популярних слів. За зберігання контенту з Південної Кореї, США або Японії - страта, а якщо зловлять за переглядом - 15 років таборів.
Трьох підлітків відправили у спеціальний табір перевиховання за те, що вони підстриглися та носили одяг як поп-ідоли Південної Кореї. А одного чоловіка стратили прямо на вулиці за перегляд південнокорейської драми на контрабандній відеокасеті.
Полежати з песиком на дивані - теж під забороною. Бо влада випустила закон, що собак можна тримати тільки заради м'яса та хутра. Відношення до собаки, як до члена родини, який спить та їсть разом з сім'єю не відповідає соціалістичному образу життя.
Усі особисті стосунки жителів Північної Кореї знаходяться під контролем держави. Шлюб між людьми з різних соціальних груп має пройти схвалення уряду. А союзи, які вважаються небажаними, можуть бути відхилені.
А ще можна втрапити у неприємності через прояви прихильності до когось на публіці. Бо режим хоче контролювати не тільки зовнішню поведінку, а й інтимні стосунки.
Раніше ми писали про найбезглуздіші закони в історії людства.
А ще розповідали про те, які зачіски дозволили робити у Північній Кореї.
Під час написання матеріалу були використані джерела: Daily NK, Вікіпедія, Social.