Можливо винен зовсім не партнер: 5 ознак, що ви не вмієте кохати

Ви шукаєте кохання замість того, щоб його будувати

Багатьом людям здається, що для справжніх почуттів достатньо зустріти свою "ідеальну" людину і все складеться само собою, як пазли. І стосунки одразу будуть зрозумілі, добрі, з гармонією та взаєморозумінням. Якщо не складається - значить, ви зустріли не ту людину.

Однак ще психоаналітик Еріх Фромм у своїх книгах зазначав, що люди налаштовані на споживання, і сприймають себе та інших як товари в магазині. А в сучасному світі це видно вже дуже виразно. Головне - не схибити у виборі. А не склалося – на сусідній полиці є схожий товар.

Але такий підхід ще якось працює тільки за закоханості - для її появи особливих докладати зусиль не потрібно. А ось побудувати стосунки та розвинути їх, а також розвинути з закоханості глибоке почуття – на все це потрібен час, терпіння та зусилля.

У період становлення стосунків люди часом дивляться один на одного крізь рожеві окуляри, не звертають уваги на недоліки. А потім стан закоханості йде, партнери розуміють, що їхні об'єкти симпатії не ідеальні, починаються сварки, взаємні звинувачення. Пара розлучається і розпочинаються нові пошуки.

Зрілі почуття будуються на розумінні партнера, на пережитих труднощах разом, на повазі та довірі. Кохання – це комплекс почуттів, дій, рішень, зобов'язань. Його потрібно розвивати – підтримувати один одного, вкладати сили та енергію.

Ви не намагаєтеся взнати партнера

Кожна людина – це унікальна особистість, у якій є цілий світ. Це життєвий досвід, виховання, погляди та переконання, інтереси та принципи, смаки та уподобання. Подивитися на світ очима іншої людини неможливо, але дізнатися і зрозуміти, що інша людина бачить, як бачить, що відчуває - ми можемо.

Основна помилка багатьох пар – партнери захоплено слухають один одного і діляться щирими переживаннями лише на початку стосунків. Під час спільного життя люди звикають один до одного та формують ілюзорну думку, що повністю вивчили свого супутника життя.

По суті, партнер перетворюється на функцію чи річ, звичну та зрозумілу. Але у багатьох справжнього знайомства так і не відбувається – кожен бачить у партнері можливість задовольнити свої потреби чи щось отримати. А часом просто живе "як усі".

Любов як ресурс отримання матеріальних благ, авторитету, статусу, часу, підтримки, допомоги - дуже відрізняється від реальних почуттів, оскільки у них цінна не сама людина, а те, що вона дає. Якщо ресурс зникне, то стосунки також.

Коли людина байдужа до того, що відбувається в житті її половинки, не виявляє інтересу до переживань, проблем, радощів чи прикростей - тут про кохання і мови не може бути.

Подумайте, наскільки ви зацікавлені у вашому партнері. Чи ви слухаєте його, чи намагаєтеся його зрозуміти, дізнатися, про що він думає, що відчуває в різних життєвих ситуаціях.

Ви не піклуєтесь про партнера

Люди часто щось роблять "для сім'ї", але за фактом - це турбота про власне благо і потреби. Наприклад, вимога перейти на більш високооплачувану посаду "заради сім'ї" або переїхати в інше місто - часто в таких ситуаціях ми бачимо можливості для себе і не замислюємося про те, чи буде там щасливим наш партнер.

Зріле кохання включає інтерес не тільки до особистості людини, але й турботу, прагнення допомогти своїй половині рости та розвиватися. Це не означає взяти на себе повну відповідальність за іншу людину, як за дитину або розв'язувати її проблеми. Але якщо партнер потребує допомоги, то інший прагне її сам надати.

Турбота повинна включати повагу та увагу до справжніх потреб партнера, а не до тих, які ви бачите у своїй голові. Тобто змушувати партнера робити те, що буде краще для його зростання та розвитку на вашу думку, не варто. Допомога має бути як рівному, а не як спроба самоствердитися за рахунок іншого.

Ви залежите від партнера

Кохання часто плутають із залежністю. Якщо у вас є пристрасне бажання бути поруч із партнером, ви хочете злитися в одне ціле – це не про справжні почуття. У таких стосунках партнери часто вибудовують своє життя навколо партнера. Можуть стиратися особисті межі та навіть фізичні.

Але в злитті в "ми" складно визначити свої почуття, потреби та цінності, які відмінні від іншої людини. Люди з такою сильною прихильністю та емоційною залежністю не можуть навіть сказати, що є хорошого чи поганого у партнері. Вони часто не бачать саму людину, а лише використовують її для позбавлення від страхів та самотності.

Залежність не поєднується зі свободою. Людина, яка залежна, постійно боїться втратити об'єкт своєї пристрасті, ревнує, маніпулює, вона намагається всіма силами утримати партнера поряд із собою. Це все тягне за собою конфлікти та страждання з обох боків. Один страждає в страху втратити близьку людину, другий божеволіє від постійного контролю, образ і маніпуляцій.

У зрілих стосунках людина дорожить своїми почуттями, але розрізняє себе та партнера. Стосунки будуються на домовленості, а не на маніпуляціях, в кожного залишається право вибору. Це означає, що ви можете розлучитися будь-якої миті та можете прожити один без одного, але обираєте бути разом.

Ви погано ставитеся до себе

Любов до іншої людини починається з гарного ставлення до себе. Часом, не отримавши достатньо тепла та прийняття у дитинстві, люди компенсують це у дорослому віці – за рахунок стосунків. І така спроба – прямий шлях до емоційної залежності.

Ви використовуватимете партнера як милиці для самоповаги, при цьому вам не особливо цікава особистість людини, її справжні бажання та потреби. Якщо ви зустрінете таку ж людину - у вас вийде міцний симбіотичний зв'язок, де обидва партнери залежать один від одного.

Але чи буде такий союз міцним – спірне питання. Якщо в такій залежності у людей мало спільного, то партнери постійно сваритимуться, сипатимуть взаємними претензіями. Але залишатимуться разом - зі страху, а не через кохання.

Перш ніж будувати (виправляти) стосунки з іншою людиною, навчіться любити себе - поважати та дбати, приймати повністю, з усіма перевагами та недоліками, виявляти доброту та співчуття.