Останніми роками все частіше українці готують на Великдень сирні паски, які щедро оздоблюють глазур'ю, шоколадом, курагою чи горіхами.
РБК-Україна в інтерв'ю розпитало кандидатку історичних наук та етнологиню Інституту народознавства НАН України Анастасію Кривенко, чи готували українці в давнину сирну паску, та яким було традиційне оздоблення великодньої випічки.
"Етнографічні джерела у ХІХ століття свідчать, що сирна паска була, але не у всіх регіонах. Її готували на Полтавщині, на сході України, але у Львові і Покутті - ні", - розповідає науковиця.
Вона зазначає, що виготовляли таку паску по-різному: могли запікати, могли варити, могли просто сир розмішати з маслом, додати яєць, щось солодке і зробити форму зрізаної піраміди.
"Це називали сирна паска або сирна бабка", - додає Кривенкко.
"У деяких місцевостях паски оздоблювали як короваї, бо вони за символікою теж подібні. У Карпатах і на Буковині любили виліплювати з тіста квіти та інші рослини. Обов’язково з тіста робили хрест. Щоб випічка була рум'яна, могли змастити яйцем, але не давали глазурі - це вже сучасний тренд", - говорить етнологиня.
Іноді можна почути, що біла глазур - це тренд, який прийшов з Росії. Але, на думку, Кривенко, це питання не однозначне.
"Це могло виникнути внаслідок комерціалізації. А от кулічів у нас точно не було - це російське, бо в українській мові такого слова взагалі не вживали. У нас казали - паска, або бабка", - каже науковиця.
На Великдень також могли готувати, крім сирної і звичайної паски, калачі чи мазурки. Останні робили на Волині - це такі три булочки, разом сплетені.
"Бабку і паску відрізняли. Паска пеклася із прісного тіста - вона не була здобною, до неї не давали яєць, дріжджів, цукру. Вона виглядала колись як звичайний кругленький хліб. А бабка - це вже здобна, рум'яна, бо багато яєць, цукру, могли мед давати, родзинки", - каже Кривенко.
Раніше ми писали про те, які великодні традиції знищив СРСР.
Читайте також про те, чим відрізнявся традиційний великодній кошик від сучасного.