"Ми їм цукерки, а вони нам гранати в окоп". Військовий шокував історією про дітей з Донецька
В Україні триває кровопролитна та жорстока війна з Росією. У цей час спливають такі історії від українських бійців, яких неможливо стримати сліз.
Про одну з таких ситуацій повідомляє РБК-Україна (проект Styler), посилаючись на публікацію Віри Боруславської у Facebook.
Історія військового 79 десантно-штурмової бригади
Віра розповіла, як їхала автобусом у Львові. Коли вона зайшла військовий хотів поступитися їй місцем, але вона відмовилася, оскільки видно було, що самому бійцю буде комфортніше сидіти.
"79 десантно-штурмова (якщо я добре запам'ятала номер), сказав військовий, взявши мою руку. Після чого почав дякувати за те, що ми є. У відповідь я сказала, що ми є, завдяки їм. Хлопець дістав телефон і показав фото своєї бригади, сумно сказавши, що половини вже немає", - розповіла мешканка Львова.
Після цього захисник сказав, що він має нову форму, але в душі в нього порожньо після подій на фронті...
Військовий розповів, що приїхав на реабілітацію. Під час розмови він увесь час заїкався і сильно мружився, було видно, що кожне слово йому давалося нелегко.
"Я щосили трималася, щоб не заплакати. Не з жалю, а з почуття подяки й водночас власного безсилля...", - зазначила Віра.
Потім боєць дістав з кишені дві цукерки й попросив Віру взяти їх, бо більше нічого в нього не було. Він розповів, що ці солодощі вони роздавали дітям у Донецьку, а ті здавали військових, бо їх змушували це робити.
"Ці цукерки з Донецька ми їх дітям роздавали, а вони здавали нас. Діти не навмисне, їх змушували. Ми їм цукерки, вони нам гранати в окоп, зітхнувши, продовжив", - розповіла жінка.
За словами львів'янки, у неї в житті не було ціннішого подарунка, ніж ці дві карамельки. Багато хто в автобусі зітхнув з полегшенням, що ця розмова закінчилася.
Військовий у Львові шокував історією про дітей у Донецьку (фото: Facebook/Віра Боруславська)
Реакція мережі на пост українки
Багато підписників Віри в коментарях відзначали, що читали публікацію і плакали.
- Дякую, що не відвернулись, а поговорили з Воїном. Напевне, сам Бог послав Вас, щоб хлопець поговорив з Вами, а Ви Його вислухали. Дякую Вам! Дякую Воїнам за захист! Слава Героям!
- А я читала Ваш пост і плакала, просто сльози самі текли по щоках, серце карається на шматочки від болю.. Діти гинуть, молодесенькі і кінця тому не видно, а інші справляють весілля у Львові за тисячі $.
- Дякуємо за кожний день нашим героям.
Як ми раніше писали, військовий Вишебаба пояснив, чому тримати "економічний фронт" недостатньо.
А ще військова з позивним "Відьма" звернулася до чоловіків, які втекли з України.