Мешканка Київської області розповіла музею "Голоси мирних", як евакуйовувала 10 дітей
Мешканка Київської області розповіла музею "Голоси мирних", як евакуйовувала 10 дітей (фото: прес-служба)
Коли почалась повномасштабна війна, у Дитячому будинку сімейного типу родини Моляр на вихованні було 10 дітей та місячний онук. З першого дня вони чули вибухи, довкола Києва здригалася земля. Мати-вихователька Наталія Миколаївна вирішила вивозити родину у безпечне місце - але евакуація стала нелегким випробуванням.
Своєю історією жінка поділилася з музеєм "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова.
"На початку бойових дій у нас у будинку було 11 дітей. Майже всі більш підліткового віку: з 12 до 22 років. Народився онук від старшого сина, вони теж приїхали до нас. Дружньою сім’єю в складі 15 осіб і маленький місячний онук ми проживали вдома", - розповідає Наталія Миколаївна.
В перші дні сім’я спускалася у підвал, де доводилося сидіти у тісноті та грітися один від одного. Мати згадує, що було дуже страшно, сиро та холодно. За декілька днів через фізичне виснаження діти вже відмовлялися там ховатися. Тож було вирішено вивезти родину.
"Чоловік та двоє старших синів залишилися. Я взяла десятьох дітей - десятою була невістка, та місячного онука. Нам допомогли сісти на електричку, щоб доїхати до Києва", - ділиться жінка.
Вона пам'ятає велике скупчення людей на вокзалі столиці, збиті графіки та паніку. Здавалося, ніби відбувається кінець світу... Коли потяг приходить, треба всім вміститися, але як це зробити великій родині? У відчаї навіть думали повернутися. Але у певний момент прийшли люди в формі та допомогли дістатися поїзда та сісти.
У Львові родині потрібно було розміститися. Наталія Миколаївна розповідає, що на заклик про допомогу відгукувалися такі ж дитячі будинки, як у них. Один з таких ДБСТ прийняв родину Моляр - вони прожили на заході країни три місяці, а потім повернулися додому.
"Сподіваюся, що скоріше закінчиться війна і ми будемо жити в мирі, злагоді. Що наші діти почнуть відчувати життя, як вони відчували його раніше", - каже Наталія Миколаївна.
Історія родини увійшла до архіву музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова. Це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів музею налічує вже понад 60 000 історій.
