Його дитина загинула внаслідок удару російської ракети у житловий будинок у Дніпрі. Дмитро Богуцький із дружиною вийшли на вулицю, а 17-річний син Максим залишився вдома. Снаряд розірвався поряд із їхньою квартирою.
Свою історію Дмитро довірив музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова.
"118 будинок, 3 корпус, 3 під'їзд, 7 поверх, квартира 86. О 15:30 орієнтовно був приліт ракети. Орієнтовно на п’ятий поверх. Ми з дружиною були відсутні вдома. Наша дитина була вдома. Син загинув", - розповідає Дмитро.
Квартира родини повністю зруйнована: Дмитро та його дружина живуть у батьків.
"Що далі, невідомо. Просто порожнеча та повна відчуженість, немає жодних емоцій, нічого", - зізнається чоловік.
Поки йшли пошуково-рятувальні роботи, вони з дружиною залишалися біля зруйнованого будинку, чатували біля швидких. Усі їхні друзі їздили по лікарнях, шукаючи сина Богуцьких. Потім була підготовка до похорону. Дмитро каже, що саме завдяки тим, хто був поруч, родина змогла пережити перший тиждень після втрати сина.
"Дуже світла, чудова дитина, студент першого курсу. Вчора прийшли його однокласники. Усі стоять, плачуть… Прийшли з деканату, дякували студенту. У нього була одна-єдина сесія і він її здав на відмінно…", - ділиться батько.
Історія Дмитра увійшла до архіву музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова. Це масштабний архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів музею налічує вже понад 60 000 історій.