Мертвецький Великдень: що це за "свято" і коли його відзначали українці
Коли "святкували" Мертвецький Великдень (колаж: РБК-Україна)
Українські традиції Великодня супроводжуються величезною кількістю обрядів, а також заборон, яких обов'язково треба було дотримуватись. Певно найбільше заборон було пов'язано із Мертвецьким Великоднем.
Про те, коли українці відзначали Мертвецький Великдень і що це за "свято", в інтерв'ю РБК-Україна розповіла кандидатка історичних наук та етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко.
Що таке Мертвецький або Навський Великдень
"Назва походить від староукраїнського слова "нав" - мрець, домовина. Предки вірили, що у четвер після Великодня - це день мертвих. Покійники виходять із могил і святкують свій Великдень. Є ще назви - Мертвецький Великдень, Мертвих Паска", - каже науковиця.
У давнину люди вірили, що в цей день не можна ходити на цвинтар, особливо ввечері, або навіть до церкви, бо там начебто правлять мертві і вони можуть людину покарати за це або навіть роздерти.
"Розповідали, що люди, які хотіли побачити своїх померлих родичів, виходили на дзвіницю і бачили, як покійники йдуть із померлим священником в церкву і він править їм великодню службу", - говорить Кривенко.
Люди вірили, що у цей день можна почути дзвони з-під землі - це мерці святкують Великдень.
"Досі є поширений забобон, що у цей день, не дай Боже, щось копати у землі, бо це тривожить померлих і тій людині виросте навська кістка. Це такий наріст, якого потім неможливо позбутися - треба йти до знахарок, або потертися нею до мерця - і тільки тоді наріст зійде", - розповідає етнологиня.
Предки вірили, що у великодній період на землі гуляє нечисть
"Період великодніх свят, починаючи з передвеликоднього четверга і аж до провідної неділі, інколи навіть до Вознесіння - це час, який вважається дуже небезпечним, бо тоді нібито нечиста сила присутня на землі і вона полює на людей", - каже Кривенко.
Згідно із народними віруваннями, нечисть може бути навіть присутньою у церкві. Вона собі записує грішників і переслідує їх після церковної служби.
"Люди, які хотіли стати багатими, могли на привітання "Христос Воскрес" відповісти "А я гроші маю", або щось подібне. Так часто робили відьми, промовляючи: "А я корови дою". Це вважалося великим гріхом, але вірили, що так здійсниться те бажання, яке промовили. Таку людину після церкви переслідуватиме чорт, пропонуватиме укласти угоду, сприятиме у багатстві, але потім забере душу", - говорить етнолог.
Були вірування, що ввечері нечиста сила на містках і дорогах лякає чи переслідує людей. Відьми у цей час ходять по хатах, хочуть щось поробити, щось підкидають, позичають.
"Також у цей період виходять мертві. Вони можуть бути добрими і корисними, якщо їх частувати. А можуть бути і злими, якщо їм чимось не вгодити. Тоді вони будуть шкодити, мстити і карати", - каже Кривенко.
У Тернопільській та Хмельницькій областях вірили, що мавки у цей період з'являються на могилах і танцюють, можуть людині теж нашкодити.
Чому на свята виходить нечисть
Великдень є одним із календарних переломів - перехідних періодів, коли закінчуються один сезон і розпочинається інший.
"Воскресіння Христове в давнину пов'язувалось зі зміною господарської діяльності, коли люди остаточно святкували перемогу тепла, відродження природи і всього живого. У цей період відбувається злам. Відкривається межі між світами і присутні потойбічні істоти на землі", - каже етнолог.
Раніше ми писали про те, які великодні традиції знищив СРСР.
Читайте також про те, чим відрізнявся традиційний великодній кошик від сучасного.
