Майже наукова фантастика. Вчені з'ясували, чи можуть донорські органи мати пам'ять

Трансплантація органів вже стала поширеною операцією у багатьох країнах світу, у тому числі й в Україні. І це реальна можливість врятувати життя людині. Однак останнім часом з'явилися повідомлення від пацієнтів, що після трансплантації в них відбулися дивні зміни.
Чи можуть донорські органи мати пам'ять та передавати щось новим власникам, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на IFL Science.
Пацієнти розповідають про дивні речі
Пацієнти після пересадки органів розповідають, що вони, можливо, отримали не тільки новий орган у тілі, а й щось більше. У декого почали змінюватися емоції, у когось смаки, а у декого навіть з'явилися спогади, які належали іншій людині.
Поява трансплантації у 1954 році врятували вже безліч життів. Першою лікарі спробували пересадити нирку, згодом в хід пішло все - від легенів до печінки, від серця до очей та навіть шкіри.
Згідно з оглядом 2024 року, найчастіше про дивні надбання після пересадки органів повідомляли люди, яким трансплантувало серце. Пацієнти розповідають, що є зміни уподобань щодо всього, від їжі до музики, мистецтва та навіть сексуальної орієнтації.
Деякі з цих змін дійсно віддзеркалювали вподобання донора, а інші мали більш дивну, здавалося б, спричинену смертю огиду. Наприклад в однієї людини раптом з'явився страх води, а він отримав орган від донора, який втопився.
Можуть бути зміни у смаках та вподобаннях
В одному з досліджень 2022 року детально описаний випадок, як після операції у людини раптом з'явилася любов до курячих нагетсів.
"Вона була танцівницею та хореографом, яка дбала про своє здоров'я. Після виходу з лікарні у неї виникло нестримне бажання піти до найближчого ресторану і замовити курячі нагетси - їжу, яку вона ніколи не їла. Що цікаво, не з'їдені курячі нагетси були знайдені в куртці молодого чоловіка, якій після свої смерті (вбивства) пожертвував свої органи", - говориться в описі дослідження.
Вчені підкреслюють, що це звучить як щось з науковою фантастики. Але, враховуючи кількість таких випадків, дослідникам було цікаво вивчити, чи існує якийсь прихований механізм, який міг би це пояснити. Вони почали шукати по таких напрямках:
- Клітинна пам’ять - це ідея про те, що окремі клітини або мережі не нейронних клітин також можуть формувати спогади. Якщо так, то чи може введення нових клітин створити нову пам’ять, чи саме порушення існуючих зв'язків може змінити людину?
- Епігенетичні модифікації - ретельно вивчений процес, за допомогою якого відбуваються оборотні зміни, що змінюють експресію генів без зміни послідовності ДНК всередині клітинного ядра. Чи може введення нового органу призвести до епігенетичних змін, які змінюють спосіб експресії генів людини після трансплантації?
- Енергетичні взаємодії - це пов’язано з можливим впливом електромагнітного поля серця на організм під час трансплантації нового, можливо, меншого чи більшого органу.
- Маленький мозок серця - складна нейронна мережа, яка вкорінена в серці, і нещодавно було виявлено, що вона відіграє набагато більшу роль у частоті серцевих скорочень, ніж вважалося раніше. Чи може він зберігати пам’ять або спілкуватися з мозком ще невідомим способом?
Серце може передавати дані у мозок?
Історично зв'язок "серце-мозок" розглядали як вплив мозку на серце, але з часом стало зрозуміло, що це "вулиця з двостороннім рухом". Існує припущення, що серце може спілкуватися з мозком за допомогою неврологічних, біохімічних, біофізичних та енергетичних механізмів. Якщо це так, то трансплантоване серце може мати вплив на мозок?
На цей час вчені поки що не виявили чіткого механізму, який міг би пояснити, як і чому пацієнти після трансплантації отримують нові спогади або зміни особистості. Але фізичні та емоційні втрати від проходження такої процедури можуть бути додатковим фактором.
Ще варто додати до цього комбінацію ліків проти відторгнення та знеболення, необхідних для більш плавного одужання, і є багато змінних, які можуть мати значення, але це досі лишається захоплюючим напрямом дослідження.
"Нові дані свідчать про те, що трансплантація серця може передбачати передачу особистісних рис і спогадів донора реципієнту, що кидає виклик звичайним поглядам на пам'ять та ідентичність. Крім того, нейронна мережа серця та двонаправлений зв'язок з мозком підтримують концепцію зв'язку серце-мозок у пам'яті та особистості", - підкреслили автори огляду досліджень.
Раніше ми писали про те, з якого віку діти можуть пам'ятати себе та те, що з ними відбувається.
А ще розповідали про те, вчені розгадали таємницю, чому ми прокидаємося на пару хвилин раніше будильника.