Масляна, Масниця чи Колодій? Як називати свято і які традиції є суто українськими

Яка назва правильна?

Так, за книгою етнографині Надії Зяблюк "Масниця в Україні", всі ці назви тотожні і так свято називали в різних регіонах. Тож єдино правильної назви нема.

"Масницю наша людність називала також Масляною, Масляницею, Сиропустом, Сиропусним тижнем, Колодієм, Колодкою, Турицею та ін. Вже самі назви свята говорять про його прадавні корені й той шлях, який воно пройшло від основ народовір'я до сьогодення", - пише авторка дослідження.

Назви Масляна, Масниця, Масляниця походять від слів масло, масний, позаяк упродовж свята споживали зазвичай тільки страви з набілу (молочних продуктів).

З'явилися ці назви, за твердженням дослідників, не раніше XVI ст. А от терміни "Сиропусний Тиждень", "Сиропуст", "Неділя Сиропусна" вживалися переважно у святцях, церковних книгах та літописах іще в XVI ст.

Колодій, Туриця - це, на думку дослідниці, найдавніші власні імена свята Масниці, і стосуються вони культу небесних світил Сонця та Місяця.

Деякі джерела припускають, що Масниця бере свій початок від свята на честь язичницькою бога Велеса. Адже раніше саме на Масничному тижні українські жінки особливо вшановували святого Власія (Велеса, Волоса, Бика-Тура). Тож зрозумілою за походженням є і назва свята - Туриця.

Найдавніші українські традиції святкування Масниці

До головних складових свята Масниці, більшість з яких збереглася лише в пам'яті літніх людей, у народних переказах та списках дослідників. Ці обряди, на жаль, здебільшого забуті в наш час:

• колодійні обрядодійства;
• в'язання, волочіння, чіпляння колодки;
• взаємні гостини з ритуальними стравами;
• вшанування молодят;
• святкування Власія;
• катання на конях;
• зимові розваги - спускання з гір на санчатах;
• веснянки, водіння козла;
• прощальні вечорниці - складки;
• обходи ряджених, машкара;
• поминання померлих;
• проводи Масниці;
• церемонії прощення.

Дослідники доходять до висновку, що оскільки Масляна містить фрагменти астрального культу і культу предків, а також майже позбавлена ритуалів, пов'язаних із християнством, вона пов'язана прадавнім святом часів народовір'я - Проводами Зими та Зустріччю Весни.

Праукраїнці вірили, що, виконуючи колективно певні ритуали з піснями, згуками, танками, рядженням, сміхом, можна прогнати божество мороку й смерті - Зиму та закликати, загукати життєдайну Весну, що приносить тепло, світло, розквіт природи й плодючість.

Спалювання опудала Зими - один з обрядів Масляної, про які ще пам'ятають (фото: Getty Images)

Із приходом християнства Весняні свята скоротили

Із прийняттям християнства великі народні свята поступово пристосовувалися до головних християнських. А свято Масниці збігалося з християнським передвеликоднім Великим постом. Зрозуміло, що давнє веселе свято своїм характером було несумісним з ідеєю християнського постування.

Через те воно було розділене семитижневим постом. А обрядовість весняного народного свята перейшла до окремих свят, насамперед - Масниці та Великодня.

Скорочення періоду святкування Масниці - від двох тижнів до семи днів - відбулося ще в другій половині XVI-го ст., а в XX-му - свято обмежується переважно двома-трьома днями.

Як українці готувалися до свята

Колись Масницю зустрічали, справляли і проводжали. До неї готувалися старанно й заздалегідь, особливо в останні два тижні. Ці передмасничні тижні мають свої назви.

Передостанній до Масниці тиждень (третій перед Великим постом) називається Всеїдним, Всеядним, Блудною неділею, Всєдною неділею, Загальницею.

На Всеїдному тижні віруючим дозволяється щодня споживати будь-яку їжу, в тому числі скоромну (м’ясну та молочну). Всеядним названо тому, що цього тижня ні в п’ятницю, ні в середу не постять, а їдять усе.

Наступний тиждень після Всеїдного - Переступний. Цей останній тиждень перед Масницею називали ще Рябим, Гижковим, Гижчаним, М’ясопусним. На Переступному тижні щодня їдять скоромне, крім середи та п'ятниці.

Цього тижня продовжують справляти весілля, бо вже на наступному тижні - Масляному – не годиться "парубкові і дівці гуляти весілля, хіба молоді будуть обоє вдовці або котрий-небудь з них - то можна весілля гулять".

На Переступному тижні готувалися до Масниці: купували сир, масло, сметану (хто не мав свого), а також мазали хати, прибирали, щоб чисто було.

Передмасничний тиждень також називали Поминальним, позаяк у суботу вшановували пам’ять померлих родичів. Поминальні ритуали були важливою складовою масничної обрядовості.

У наш час, на превеликий жаль, збереглося дуже мало традицій. Найчастіше Масляну пов'язують з млинцями і час від часу згадують про спалювання опудала - символічного прощання із зимою.

Масляну сучасні українці, здебільшого, асоціюють з млинцями (фото: facebook com/BreadSaltPublisher)

Як святкувати Масницю по днях

Гуляють на Масляну усі сім днів. За традицією свято ділиться на два періоди: Вузька (з понеділка по середу) та Широка (з четверга до неділі).

• Понеділок - "Зустріч"

В цей день заготовляють продукти для святкових столів, печуть млинці з різними начинками. Перший млинець віддають бідним, щоб вони пом'янули душі покійних родичів. В цей день роблять опудало з соломи в жіночій сукні та встановлюють у центрі села чи міста до закінчення Масляної.

• Вівторок - "Загравання"

У цей день розгортаються масничні гуляння - люди катаються з гірок на санках, на каруселях, влаштовують вистави. Але основні обряди пов'язані зі сватанням - молоді люди ходять на оглядини та вибирають собі майбутню пару. Вважалося, що якщо посватати наречену на Масницю, то й весілля буде скоро, відразу після закінчення посту.

• Середа - "Лакомка"

В цей день ходять на млинці до тещі. Господині запрошують своїх зятів на святковий обід і пригощають їх млинцями, пирогами та іншими стравами. Цей день вважався вдалим приводом, щоб налагодити стосунки в родині, подружитися і висловити свою вдячність.

• Четвер - "Розгуляй"

З цього дня починається Широка Масниця. Працювати було заборонено до кінця тижня, але ось розважатися можна вже по повній. В такі дні починали проводити кулачні бої, конкурси, змагання, водили хороводи, співали пісні та танцювали. Також збиралися великими компаніями за загальним столом.

• П'ятниця - "Тещині вечірки"

У цей день тещі наносять візит до зятя. Він кличе її в гості та пригощає млинцями власного приготування. Теща при цьому має право прийти в гості з подругами. За народними прикметами вважалося, що якщо ці обряди виконати в точності, то відносини тещі й зятя будуть ідеальними.

• Субота - "Посиденьки зовиці"

Цього дня родичі чоловіка приходять в гості до свого сина і невістки. Господиня пече млинці та пригощає свекра і свекруху. Невістці зазвичай родичі дарують у цей день подарунок, щоб показати їй особливу прихильність і "задобрити" її.

• Неділя - "Прощена"

В цей день заведено просити вибачення і прощати. Важливо провести цей день з добрими думками та настроєм, покаятися у своїх гріхах і увійти у Великий піст з чистою душею і совістю. Увечері в неділю влаштовувалися гуляння, на яких проводжали зиму і спалювали опудало Масниці.