На Марсі з голоду точно не помремо! Які 20 рослин можна вирощувати на цій планеті

Колонізація Марса вже не виглядає фантастикою, а питання харчування на Червоній планеті виходить на перший план. Які рослини здатні вижити в умовах низької гравітації, холодних температур і бідного ґрунту? Ми зібрали список з 20 культур, які можуть стати основою для марсіанських ферм і допоможуть забезпечити їжею майбутніх колоністів.
Які рослини можуть вижити та вирости на Марсі, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
В умовах Марса фермерство - виклик не лише для технологій, а й для самої природи. На планеті панують суворі морози, пилові бурі та брак вологи.
Проте низка рослин показала стійкість до подібних стресових факторів навіть у земних симуляціях марсіанських умов. Ось список з 20 рослин, які можуть стати ядром марсіанського аграрного експерименту.
Топ-20 рослин, які здатні вижити на Марсі:
Картопля - класика NASA, багата калоріями та легко адаптується до гідропоніки.
Редис - швидкий цикл дозрівання, невибагливість до умов вирощування.
Салат латук - стійкий до обмеженого освітлення, корисний для здоров'я.
Квасоля - джерело білка, добре росте в замкнених системах.
Шпинат - багатий залізом, не боїться низьких температур.
Капуста кейл - суперфуд з високою врожайністю навіть у штучних умовах.
Суниця - забезпечує вітамінами та підвищує психологічний комфорт.
Часник - невибагливий, має антибактеріальні властивості.
Батат - солодка картопля, стійка до стресових умов.
Цибуля зелена - швидко росте і легко регенерується.
Броколі - антиоксидантна бомба з високою стійкістю.
Морква - добре росте у штучних ґрунтах.
Томати чері - компактні кущі з високою врожайністю.
Базилік - ароматична культура для смаку і користі.
Гірчиця листова - швидке зростання і поживність.
Кінза - допомагає боротися зі стресом у колоністів.
Кресс-салат - ідеальний для мікрозелені.
Пшениця карликова - основа для борошна.
Гриби шиітаке - не потребують ґрунту, джерело білка.
Амарант - древня культура з багатим білковим складом.На Марсі умови екстремальні, але вирощувати їжу там можна (фото: pixabay.com)
Чому саме ці рослини підходять для Марса
Ці культури мають кілька спільних рис:
- Висока стійкість до стресу (холод, низька вологість, слабка освітленість).
- Висока поживна цінність для підтримки здоров’я екіпажу.
- Можливість вирощування в гідропонних, аеропонних або біокупольних системах.
NASA та Європейське космічне агентство вже тестують більшість цих рослин в умовах, що імітують марсіанський реголіт та атмосферу.
Результати показують, що автономне вирощування їжі може стати реальною частиною марсіанських місій вже у найближчі десятиліття.
Як цей досвід вже використовують на Антарктичній станції
Один із найуспішніших проєктів, що імітує марсіанське фермерство, працює на крижаній Антарктиді. Це теплиця EDEN-ISS, створена Німецьким аерокосмічним центром (DLR) для тестування технологій майбутніх космічних місій.
В чому унікальність:
- Теплиця функціонує в умовах екстремального холоду, ізоляції та повної автономії - схоже на марсіанські умови.
- Використовується аеропоніка (корені рослин висять у повітрі, а поживний розчин подається туманом), що дозволяє економити воду.
- За один сезон команда зібрала понад 270 кг зелені, овочів і трав, забезпечуючи екіпаж вітамінами та мікроелементами.
EDEN-ISS працює як замкнена біосфера: вода рециркулюється, а CO₂, видихуваний людьми, використовується для стимуляції росту рослин.
Чому це важливо для Марса?
Умови Антарктиди - це "тестовий майданчик" для майбутніх теплиць на Марсі.
Проєкт довів: навіть в умовах суворої ізоляції можна отримувати їжу без імпорту ззовні.
Дослідники відзначають не тільки харчову, а й психологічну користь: робота з зеленими культурами допомагала боротися зі стресом та депресією.
Якщо теплиця виживає в Антарктиді - є всі шанси, що вона буде працювати й на Марсі.
Вас може зацікавити:
Під час написання матеріалу використані джерела: NASA Plant Habitat Experiments, ESA MELiSSA Project Reports, Journal of Astrobiology & Space Science Reviews, International Journal of Food Science & Technology, NASA Mars Farming Reports (nasa.gov)