У Львові студенти розробляють нашийник, якій перекладатиме з котячої мови на людську
Львівські студенти розробляють нашийник, щоб перекладати котячу мову на людську (Колаж РБК-Україна)
Студенти Львівської політехніки та польсько-японської академії розробляють спеціальний нашийник та додаток до смартфона, за допомогою яких власники отримають перекладач з котячої мови на людську.
Що відомо про цей винахід, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на "Суспільне".
Ідейний натхненник розробки, аспірант кафедри систем штучного інтелекту Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій НУ "Львівська політехніка" Андрій Михайлів розповів, що почав працювати над цим проєктом ще коли вчився на бакалавраті. У нього зараз вдома 4 пухнастики - Джек, Джекі, Мурка та Аліса.
"Коти у нас жили завжди. Був час, що їх навіть шестеро було. Я можу розписати всі їхні родоводи та історії, які я пам'ятаю. Це могла бути наче "Гра престолів" про моїх котів", - жартує Андрій.
Джекі - чорна мініатюрна кицька з білою сорочкою та білими шкарпеточками, Мурка та Аліса - білі з рудими вкрапленнями, а Джека вдома називають чортеням, бо вночі його майже не видно.
"Аліса дуже балакуча, Мурка муркоче, Джекі трохи ляклива. А Джек стереже території та іноді любить спати з дідусем", - описав своїх вихованців винахідник.
Ще у нього був кіт на ім'я Зевс, блакитноокий блондин, котрий не любив сидіти на руках, але любив сідати поруч та говорити з людиною. Так само зараз любить поговорити Аліса.
"На жаль, зараз сказати чітко що вона говорить, - неможливо. Але чітко можна відрізнити, коли вона цікавиться, що я маю в руках чи просить їсти, або хоче, щоби я з нею погрався чи погладив. Я помітив, що мої коти можуть підійти, тихенько нявкнути та перевернутися, щоби погладив. Алісі подобається, коли я до неї звертаюся на ім’я", - говорить програміст.
Команда розробників нашийника (фото з архіву Андрія Михайліва)
Спостерігаючи за своєю котячою родиною, Андрій вирішив створити онлайн-перекладач з котячої мови на людську. Свого часу він при виборі теми для бакалаврського диплому він обирав між ідеями створити робота чи нашийник для котів - і обрав котів.
Зараз створено вже перший тестовий екземпляр нашийника, який видрукували за допомогою 3D принтера.
"Зараз розробляємо мікросхему розумної системи, яка буде збирати та передавати дані. Також закінчили роботу над основою сервера та тренуємо штучний інтелект розпізнавати звуки, які видають коти. І завершуємо дизайн мобільної аплікації. Найближчими тижнями ми плануємо завершити цю роботу та розпочати компонувати", – розповідає Андрій Михайлів.
Один з перших котів, який приміряв розумний нашийник - кіт Кіндрат, який належить Ірини Іськович, яка також бере участь у розробці.
"Після того, як вдягнули нашийник, ми переклали, що він їсть тверду їжу, муркоче та голосно говорить. На жаль, у нас мала база звуків, які видає кіт. Зараз ми можемо відрізняти очевидні звуки", – каже програміст.
Перший кіт у нашийнику (фото з архіву Андрія Михайліва)
Тому після компіляції системи розробники шукатимуть охочих, які стануть тестерами та першими користувачами.
В майбутньому програма, встановлена на мобільному пристрої власника кота, перекладатиме котячі звуки у слова, які можна буде прочитати на дисплеї.
Так, за словами автора проєкту, кіт зможе повідомляти своєму власникові чи його щось болить, чи він не переляканий, чи голодний, чи подобається йому ця їжа. А також, щоби дали коту спокій. Філософських розмов кіт із господарем вести не буде. Принаймні, поки що.
"Думаю, що цією аплікацією будуть зацікавлені ветеринари. А також, якщо ви залишаєте тварину на когось, то дистанційно зможете перевірити як вона себе почуває", – каже аспірант.
Поговорити з котом за допомогою розумного нашийника можна буде різними мовами. Зараз команда хоче локалізувати продукт українською, англійською, японською та мовами країн Європи.
Раніше ми писали про те, що українець створив "Капсулу життя" для захисту від ракетних обстрілів.
А ще ми розповідали про те, що дослідники "навчили" роботів відчувати біль.
