Лікарі пояснили, як запобігти раку сечового міхура і розпізнати недугу на ранній стадії

Типи раку сечового міхура

За словами американського доктора медицини уролога Марка Тайсона, у переважної більшості пацієнтів із раком сечового міхура діагностовано рак, який не є безпосередньо небезпечним для життя, проте має тенденцію бути агресивним, передали у Фонді медичної освіти та досліджень Mayo (MFMER).

Індивідуальні чинники, такі як загальний стан здоров'я та фактори ризику, значно впливають на перебіг хвороби.

"Тип раку сечового міхура, який діагностується у більшості пацієнтів, - це уротеліальна карцинома. Існують інші типи раку сечового міхура, такі як аденокарциноми та дрібноклітинні карциноми, але уротеліальна карцинома є найпоширенішою", - розповів фахівець.

Деякі уротеліальні карциноми мають так звану варіантну гістологію, і вони можуть бути плазмоцитоїдними, мікропапілярними, мікрокістозними.

"Це пухлини, які зазвичай збільшують агресивність уротеліальної карциноми. Але на додаток до типу клітин вам також необхідно знати ступінь та стадію вашої пухлини. Ці пухлини зазвичай класифікуються як низькодиференційовані та високодиференційовані, при цьому високодиференційований рак більш агресивний", - каже Тайсон.

Найпоширеніші симптоми раку сечового міхура

Найчастішою ознакою раку сечового міхура є кров у сечі (гематурія). За словами доктора Тайсона, такі ситуації вимагають негайного урологічного обстеження, проте випадки є однією з великих проблем із затримками у діагностиці.

"Ми думаємо, що є ще щось, що викликає кровотечу, і ми відкладаємо урологічну оцінку, що може призвести до затримок у наданні допомоги. Таким чином, якщо виникає кровотеча, вона вимагає негайної уваги", - зазначає фахівець.

Іншими поширеними симптомами є хворобливе сечовипускання та постійне сечовипускання (особливо вночі).

Також ознаками є набряк зовнішніх статевих органів, ніг (буває при стисканні вен лімфатичних судин), біль у животі та тазу (спостерігається при запущеній пухлині).

Важливо зауважити, що симптоми раку сечового міхура неспецифічні та зустрічаються при інших хворобах сечовивідних шляхів, звертають увагу медики ізраїльської онкологічної клініки LISOD.

Рання діагностика раку сечового міхура

За даними Міжнародного агентства з вивчення раку Всесвітньої організації охорони здоров'я, простий аналіз ДНК сечі може виявити мутації за 10 років до встановлення клінічного діагнозу.

Ключовим методом діагностики пухлин сечового міхура є цистоскопія, тобто ендоскопічний огляд порожнини сечового міхура та біопсія для отримання морфологічних даних.

Також до основних діагностичних методів належать:

• цитологічне дослідження сечі;
• комп'ютерна томографія черевної порожнини;
• ультразвукове дослідження.

Фактора ризику раку сечового міхура

Ризик такого онкологічного захворювання, як стверджують медики, підвищується вчетверо через куріння.

"Ми думаємо, що близько 50% всіх випадків раку сечового міхура викликані курінням, і для більшості пацієнтів це стає несподіванкою", - каже доктор Тайсон.

Так, хімічні речовини, які вдихаються при курінні, виділяються в сечовий міхур і затримуються там до моменту спорожнення, що викликає зміни в уротелії, які відбуваються в будь-якому місці сечовивідних шляхів - від нирок до кінчика уретри, пояснює він, називаючи куріння найважливішим фактором ризику.

Серед інших факторів називають:

• промислові канцерогени (анілінові барвники);
• хронічні запальні процеси сечового міхура (цистит);
• сечостатевий шистосомоз (паразитарна інфекція);
• уроджені дефекти сечового міхура;
• опромінення органів малого таза;
• звичка затримувати сечу (триваліший контакт стінки сечового міхура з потенційними канцерогенами);
• деякі лікарські засоби (наприклад, циклофосфамід).

Яке лікування

Існує кілька різних методів лікування раку сечового міхура залежно від стадії виявлення.

Операція з видалення пухлинних клітин, хіміотерапія для знищення ракових клітин, імунотерапія для зміцнення імунної системи та променева терапія з використанням високоенергетичних хвиль для знищення ракових клітин - все це типові методи лікування.

Як запобігти захворюванню

Профілактика раку сечового міхура включає:

• усунення професійних шкідливих умов, захист від промислових канцерогенів (виключення безпосереднього контакту з хімікатами, носіння захисного одягу, диспансеризація);
• радикальне лікування всіх доброякісних папілом сечового міхура; адекватне лікування циститу;
• курцям рекомендується відмовитися від цієї звички;
• вживання достатньої кількості рідини, регулярне випорожнення сечового міхура.

Як зазначає онколог, доктор медичних наук Петрос Грівас, певні фактори способу життя можуть збільшити ризик раку сечового міхура, повідомляє Eat This, Not That! .

"Літній вік є значним фактором ризику розвитку раку в цілому. Багаторазова дія факторів ризику, включаючи куріння, може призвести до накопичення генетичних змін, які можуть сприяти розвитку раку сечового міхура. Імовірність розвитку раку сечового міхура у чоловіків становить приблизно 1 до 26 протягом життя, тоді як для жінок цей ризик становить приблизно 1 до 90", - розповів він.

Лікар Грівас рекомендує не курити, вживати достатню кількість рідини, дотримуватися здорової дієти та захищатися від впливу хімічних речовин, щоб запобігти раку сечового міхура.