"Лікар казав, що це божа кара, а я від болю не хотіла жити": жінці 20 років не могли встановити діагноз

Нестерпний біль у Карли тривав десятиліттям. Це було настільки важко витримати, що жінка почала сумніватися, чи хоче далі жити. Лікарі замість того, щоб їй допомогти, відкинули її симптоми й сказали, що це "божа кара". І це тільки погіршувало ситуацію.

Насправді 44-річна Карла з Ліверпуля мала справу з неймовірно болісним ендометріозом четвертої стадії ще з підліткового віку, але медики після кожного обстеження висували різні помилкові діагнози та казали, що нічим допомогти не можуть.

"У мене почалися місячні у віці 12 років, і з самого початку було боляче. Мені настільки ставало погано, що я не могла займатися фізкультурою, мене постійно відправляли зі школи додому, а мої вчителі вважали, що я брешу або перебільшую біль. Я проводила багато часу в ізоляції, якщо могла", - розповідає жінка.

Одного разу лікар їй сказав, що її страшні болі - це нормально.

"Я пам'ятаю, як мій лікар, який був жінкою, сказав: "Це нормально, жінки відчувають біль у цей час місяця. Просто думайте про щось позитивне". Я тоді подумала: "Серйозно?". Але чим довше це тривало, тим частіше почали з'являтися болі, і не тільки під час місячних, а у будь-який час. Тоді я зрозуміла, що це може бути щось серйозне", - додає Карла.

У 18 років жінка почала виступати у пабах та клубах, влаштовувати вечори караоке та намагатися насолоджуватися життям. А у 20 болі в неї були інколи настільки нестерпними, що її неодноразово госпіталізували.

"Лікарі були переконані, що це шлунок, щось типу виразкового коліту, але я знала, що це не так, і вони відмовлялися слухати. Я була музикантом та співачкою, мені подобалося виступати, але хвороба мені все зіпсувала. Це був тривалий стан, коли тканина, схожа на слизову оболонку жінки, росте в інших місяцях, таких як яєчники та маткові труби. І біль від того був нестерпним", - продовжує Карла.

Хвороба загубила кар'єру Карли (фото: Carla Lewis)

Жінці призначали різні ліки, але вони не допомагали, лише погіршували самопочуття.

"Прийом ліків, які впливають на ваші гормони - це мінне поле побічних ефектів, і я щиро вірю, що це значно погіршило мої симптоми, викликаючи тривогу, депресію та жахливі перепади настрою. Зрештою ти починаєш ненавидіти себе і своє життя загалом. Одного разу лікар мене спитав: "Ви впевнені, що це все так погано? Або може ви трохи перебільшуєте, тому що насправді ми не можемо знайти причину вашого болю", - розповідає жінка.

А згодом хтось з лікарів запропонував їй відвідати гінеколога у Ліверпулі, яка спеціалізується на жіночому здоров'ї. І це був фактично перший раз, коли її уважно вислухали та направили до потрібного спеціаліста, хоч на це й пішло ще три роки.

Гінеколог уважно вислухала Карлу і дуже швидко зрозуміла, що у неї ендометріоз. Жінці зробили першу операцію, визначили стадію захворювання та почали необхідне лікування.

"Це повністю змінило моє життя і те, ким я є або була як особистість. На якомусь етапі я навіть себе більше не впізнавала. Я хотіла все кинути та піти. Я була шокована тим, скільки років мені довелося терпіти страшний біль тільки через некомпетентність лікарів. Мій перший спеціаліст сказав, що "ендометріоз - це кара Божа, тому що жінки створені на землі, аби мати дітей, а коли ми цього не робимо - він злиться і карає нас". На якій планеті ви живете, де, на вашу думку, можна так ставитися до пацієнтів? Жінконенависництво у сфері охорони здоров'я жінок - цілком реальна річ", - розповіла Карла.