З початку року курс гривні до американського долара помітно зміцнився з 40,8 до 37,8 гривні за долар, що становить майже 8%. Така тенденція обумовлена рядом факторів, у тому числі відсутністю пікового попиту на валюту серед громадян, що дозволяє зберігати баланс між попитом і пропозицією, і тим, що Національний банк відмовився від практики закупівлі нових військових облігацій у Міністерства фінансів для фінансування державних витрат. У 2022 році через цей інструмент було "надруковано" 400 мільярдів гривень нових грошей.
Враховуючи стабільні надходження від західних партнерів, зокрема новий меморандум із МВФ, Національний банк, швидше за все, не повернеться до такої практики у 2023 році. Чому ж друк грошей може бути проблематичним?
Річ у тому, що коли Національний банк купує державні облігації, гроші спочатку потрапляють на рахунок уряду, але згодом вони залучаються для фінансування державних видатків і опиняються в банківській системі.
Банківська система України дворівнева, тому ця операція відображається двічі. По-перше, уряд перераховує кошти на рахунки банків. По-друге, банківські установи відображають ці кошти як зобов’язання, здійснюючи відповідні зарахування на банківські картки громадян. А звідти вони легко потрапляють на готівковий валютний ринок і починають тиснути на гривню. Зараз вплив цього фактору знятий, національна валюта міцнішає.
І виникає питання: як же українці можуть використати це на свою користь?
Очевидно, що конвертаційні депозити, які пропонували громадянам через ініціативу НБУ, зараз не користуються такою популярністю, як ще декілька місяців тому, бо безготівковий курс долара майже зрівнявся з готівковим. Натомість для тих, хто все ж таки хоче убезпечити себе від валютних ризиків є змога купити за достатньо вигідним курсом валюту і придбати, наприклад, військові валютні облігації, ставка за якими зараз становить 4,85% річних, що, враховуючи відсутність оподаткування його ПДФО (18%), мабуть, у порівнянні з банківськими пропозиціями є найвигіднішим варіантом з точки зору рівня ризику та дохідності.
При цьому зараз є ряд банків, переважно невеликих, які продовжують залучати валютні депозити під 3-6% річних, попри збільшені вимоги до резервування таких коштів. Але варто нагадати, що отриманий процентний дохід буде оподаткований прибутковим податком у 18%, а також військовим збором (1,5%). Натомість військові гривневі та валютні облігації оподатковуються лише військовим збором.
Варто звернути увагу також на ще одну особливість, яка присутня зараз на валютному ринку. Попри те, що безготівковий і готівковий долар майже зрівнялися, різниця між готівковим і безготівковим євро в більшості банків все ще велика і вона досягає навіть подекуди 1 гривню. І що найцікавіше: безготівковий євро тепер коштує дорожче за готівковий.
Тобто за умови оплатити покупки в одну тисячу євро на іноземному сайті гривневою карткою з балансу може бути списано - 41800 гривень, але якщо зробити інакше: купити в обміннику готівкові євро і покласти на картку і вже нею розрахуватися, тоді така покупка обійдеться на одну тисячу гривень дешевше - 40800 гривень. Якщо вартість покупки дві тисячі євро, то економія буде досягати двох тисяч гривень. Тому, для того, щоб уникнути зайвих витрат, краще перед здійсненням валютних конвертаційних безготівкових операцій уточнити в обслуговуючого банку актуальний готівковий і безготівковий курс.
В умовах продовження війни ситуація на валютному ринку може змінюватися. Не треба забувати, що, зокрема, урядовці під час прорахунку держбюджету на цей рік заклали середньорічний курс 42,2 гривні за долар, а на кінець року - взагалі понад 45 гривень. Звісно, це не означає, що це так і буде, але не враховувати такі ризики не можна.
Треба бути готовим до розвитку будь-яких подій і, безумовно, не тримати усі кошти в одній валюті та в одній установі. Варто диверсифікувати свої заощадження, щоб будь-які коливання на валютному ринку не призводили до суттєвих збитків.
Раніше ми писали про те, яким буде курс долара у квітні.