Радянська влада застосовувала до української мови політику лінгвоциду - вилучались наші автентичні слова й замінювались на російські відповідники. Усе це робилось, аби зменшити відмінності між народами й спаплюжити нашу мову.
Про те, як би звучала українська мова, якби "совок" не прийшов на наші землі, пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію філолога Андрія Шимановського у YouTube.
"Моя мета розповісти про несправедливо забуті слова. Може, частину з них нам вдасться відродити. Я не закликаю переписувати сучасні словники, але пам'ятати про своє варто", - каже Шимановський.
Він зазначає, що найпростіше було впроваджувати політику лінгвоциду для української та білоруської мов, переробляючи слова так, щоб було більше схоже на російську. Або вибирати із синонімічного ряду лексеми ближчі до російських, а менш схожі - виключати зі словників.
"Політика лінгвоциду не обмежилася офіційною та термінологічною лексикою, партійці залізли навіть на кухню. Наприклад, кондійка стала мискою, ламанець - шматком, потуха - десертом", - додає філолог.
Шимановський ділиться списком українських автентичних слів, які вийшли з ужитку через політику радянської влади.
Які слова замінили під час лінгвоциду:
Шимановський каже, ще є дуже багато забутих слів. "Руйновище" перетворилося на "розвалюху". На "дрібняки" почали казати "дрібні гроші". Слова "ляпавиця", "сльота" та "хляпавка" замінили на "слякоть". "Безрух" став "застоєм". А "закутень" став "глухим місцем", як у російській мові "глухое место".
Раніше ми ділились списком несправедливо забутих українських слів.
Читайте також про 7 слів-кальок із російської, від яких треба очистити своє мовлення.