Якою має бути трапеза на Великдень і що треба з'їсти першим: традиції з різних куточків України
Що потрібно з'їсти першим на Великдень (фото: GettyImages)
Великдень вважається одним із найбільших християнських свят. У цей день віряни святкують Воскресіння Господнє. Дуже важливою є трапеза у святу неділю, адже закінчується піст і вже можна їсти м'ясні продукти з освяченого кошика.
Про те, як має відбуватись великодній сніданок і що потрібно з'їсти першим, розповідаємо у матеріалі нижче.
Що треба з'їсти першим на Великдень
Субота напередодні Великодня є останнім днем великого посту. Серед вірян прийнято в цей день вживати тільки воду, щоб очистити тіло і душу.
Рано-вранці у великодню неділю після того, як священник у церкві сховає Господню плащаницю й оголосить, що Христос Воскрес, піст закінчується.
Тоді віряни повертаються до додому, накривають святковий стіл і приступають до великодньої трапези. Її заведено розпочинати із молитви. Першим потрібно з'їсти освячене яйце - це символом вічного життя й подолання смерті. А вже після нього можна їсти паски та інші страви.
Які є особливості розговіння у різних куточках України
Обряд розговин в різних регіонах України відбувається по-різному. На Поділлі, Волині та Західній Галичині досі зберігся обряд, коли господар тричі обходить стіл із мискою, наповненою свяченою їжею.
Потім він розрізає свячені яйця і дає кожному члену сім'ї шматок, промовляючи: "Дай нам, Боже, і на той рік дочекатися Світлого Воскресіння Господнього в доброму здоров’ї".
На сході та центрі України під час великоднього сніданку люди намагаються не впустити жодної крихти свячених наїдків на підлогу. Якщо шматочки все-таки впали, то їх обов'язково підіймають і спалюють.
Здавна вважалося, якщо освячену їжу з'їсть миша, то перетвориться на кажана і кружлятиме над головою незграби, яка впустила свячене.
У багатьох регіонах є звичай стукатись крашанками. Родина збирається за святковим столом, кожен бере по писанці чи крашанці й злегка стукаються ними, щоб шкаралупа розбилася. За повір’ями, чия крашанка найміцніша - той матиме щастя і добробут протягом року.
Так українці святили великодні кошики 100 років тому на Закарпатті (фото: facebook "Сила роду")
Перші шкаралупи освячених писанок кидали у озера чи річки. У народі вірили, що за тиждень вони допливуть до померлих і так ті дізнаються про Великдень.
На Херсонщині на великодній стіл разом із їжею здавна ставили символічну "могилку". Тарілку наповнювали землею з пророслим вівсом. Поміж паростків викладали стільки крашанок, скільки в цій родині покійних родичів. Цю тарілку тримали в хаті аж до поминального тижня.
Строго заборонено було напиватись на Великдень. У народі вірили, що хто нап'ється на розговинах, того Бог покарає - ця людина цілий рік буде ходити наче в напівсні.
Раніше ми розповідали про те, чим відрізняються писанки від крашанок.
Читайте також про 4 різновиди великодніх яєць, які здавна готували українці.
