Корупція на відбудові, свобода слова та контроль військовозобов’язаних. Що значать для нас нові закони

Про мобілізацію

У 2022 році Верховна Рада внесла зміни до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відтепер під бронювання від мобілізації підлягає досить вузьке коло осіб (здебільшого здобувачі освіти та працівники цієї сфери), а всі інші повинні стати на військовий облік.

Адвокат юридичної компанії Катерина Аніщенко "Riyako&Partners" зазначає, що зараз ведеться суворий контроль за військовозобов'язаними. Будь-яка нова інформація про таких осіб повинна оперативно оновлюватися в обліках.

Що змінилося в Законі України про мобілізацію (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Вона також додає, що за недотримання порушники несуть покарання відповідне до недотримання певного закону.

"Якщо говорити з точки зору ефективності нововведень, то, на мою думку, громадяни, які бажали проходити службу, самі йшли до військкомату, а якщо ні - то відповідно шукали шляхи уникнення. І ні для кого не секрет, що ці шляхи є, а отже корупція продовжує рости", - додає експерт.

За її словами, єдиним шляхом розв'язання цієї проблеми було б закріплення на законодавчому рівні права військовозобов'язаного "відкупитися від армії".

Тобто, оплата за небажання проходити службу до бюджету, а не третім особам. Проте, зазначає Катерина, така ініціатива навряд чи отримає підтримку.

Про медіа

13 грудня 2022 року Парламент ухвалив "Закон про медіа". За словами, керівника української юридичної фірми "Rezultat" Максима Полішкевича, цей закон є абсолютно новим для України. Точніше його ухвалення передбачає втрату чинності всіх інших дотичних теми роботи ЗМІ та медіа.

"Теоретично Закон спрямований на синхронізацію законодавства України та законодавства ЄС. Проте видається, що Закон регулює значно ширшу сферу питань та не завжди у суто європейський спосіб", - висловлюється фахівець.

З метою захисту інфопростору Закон передбачає істотну прозорість у володінні медіаактивами приватними особами та недопущення на український ринок учасників з російським корінням.

"Закон про медіа" є абсолютно новим для українського законодавства (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Як розповідає експерт, досить серйозне завдання стоїть перед Національною радою з питань радіомовлення та телебачення. Орган повинен створити такі стандарти, які унеможливлять будь-який вплив медіавласників на журналістів. Проте суперечливе питання полягає в іншому.

"Оскільки Нацрада формується президентом та парламентом, то наразі існує високий ризик використання цього органу не з метою боротьби за свободу слова та якість поданої суспільству інформації", - каже спеціаліст.

За словами експерта, набагато більше питань викликають повноваження Нацради, адже вона може блокувати роботу учасників ринку в позасудовому порядку.

Законопроєкт про реформу містобудування

13 грудня 2022 року, в один день із "Законом про медіа", Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5655 про реформу містобудування. У контексті війни він може суттєво вплинути на післявоєнну відбудову України.

Автори закону переконують, що він знизить корупційні ризики в галузі. Радник міжнародної юридичної фірми "CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang" Михайло Сорока запевняє, що зниження цих ризиків повинне відбутися шляхом залучення технічних засобів, а не людини.

Так само система може автоматично заблокувати право на виконання будівельних робіт, якщо виявить певні порушення.

Зміни в реформі містобудування повинні зменшити рівень корупції в цій сфері (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

"Бездушна програма не зможе затягувати процес прийняття рішення, посилаючись на неякісну сканкопію документа, недостатню кількість копій, чи на підпис чорнилом не того кольору…" - додає фахівець.

Проте спілку архітекторів обурило інше нововведення цієї реформи. Фактично повноваження на право будувати в містах надається приватним забудовникам. Хоча у Великій Британії така система працює вже близько 30 років, тому цілком має право на життя.

Тобто реформа повинна мати сильну систему контролю за приватними підприємцями, щоб не допустити нехтування безпекою будівництва, страховим покриттям забудови тощо.

"Я погоджуюся, що законопроєктом суттєво обмежуються повноваження та інструменти місцевої влади контролювати конкретне будівництво. Автори законопроєкту не дуже то й приховували цю мету, пояснюючи, що на місцях забудовники часто стикаються з необґрунтованими вимогами місцевої влади", - розповідає юрист.

Законопроєкт №5655 може суттєво вплинути на післявоєнну відбудову України (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Багатьох противників законопроєкту також бентежить можливість створення приватних і підконтрольних компаній містобудівного контролю.

І ці побоювання також можна зрозуміти, адже таким чином корумпованість будівельної сфери в Україні може рости, а фінансування буде відбуватися лише для одних і тих самих забудовників.

Варто також додати, що ці реформи можуть регулюватися лише в мирний час, тому наразі не варто очікувати на вище описані зміни.