Комаровський розповів, як підтримувати емоційний стан дітей під час війни

Фактори, які впливають на дитячу психіку

Не вистачає одного з основних ресурсів. Якщо в дитини не закрита одна з базових потреб у вигляді житла, води або їжі, це викликатиме стрес. Сюди ж можна віднести відсутність навчання в школі або іншого середовища спілкування з однолітками.

Порушення сімейних стосунків. Для дитини сім'я є великою цінністю. Якщо когось із членів сім'ї немає або вони поводять себе не так, як раніше, це викликатиме стресову реакцію.

Загальний песимізм. Навіть у найгірші часи намагайтеся знаходити щось світле та добре для вашої дитини.

Насилля стає нормою. Насилля під час війни - річ неминуча. Проте дитина повинна розуміти, що це не норма та не звикати до цього.

Якщо хоча б один із цих факторів впливає на вашу дитину, ймовірно, вона має зміни в психіці, які проявляються в її емоційній поведінці.

У маленької дитини психіка досить чутлива до різних стресових подій (фото: Getty Images)

Як підтримати емоційний стан дитини

Стежте за власним емоційним станом. Не секрет, що дитина бере приклад зі своїх батьків. Вона відчуває та переймає їхній стан. Тому насамперед допоможіть собі, а після цього зможете стати хорошою опорою для власної дитини.

Контролюйте свою поведінку. Якщо ви плачете та дитина є свідком цього, поясніть їй, чому ви це робите. Людині властиво розуміти сенс тих чи інших дій. Використовуйте правило ПВО: пояснити, відволікти, обійняти. Це зблизить вас із дитиною.

Селекція інформації. Намагайтеся зменшувати кількість негативної інформації, яку споживає дитина. Вимикайте телевізор, коли там показують новини про війну. Ви можете контролювати ту інформацію, яка потрапляє у ваш будинок.

Розпорядок дня. Для стабільної психіки людини, а не лише дитини, важливо мати попередній план дій навіть на невеликий проміжок часу. Визначте чіткі години, коли прокидатися, снідати, чистити зуби, лягати спати. Це дасть відчуття стабільності.

Терпіння. Станьте більш поблажливими до дитини, якщо вона переживає сильний стрес. Не реагуйте емоційно на шкільні оцінки, невиконання якихось завдань. Нехай ця дрібниця не додає дитині проблем.

Плани та горизонти планування. Обговоріть із дитиною план дій на випадок пожежі або тривалого відключення світла. Складіть перелік того, що будете робити. Так само поділіться одне з одним тим, що хотіли б зробити після війни. Плануйте на різні проміжки часу.

Взаємна підтримка. Підтримуйте дитину, але також дайте їй зрозуміти, що ви так само потребуєте її підтримки. Дитина буде розуміти, що вона може бути чимось корисною та відчувати свою потрібність.