"Колір граната": 5 причин, чому цей фільм Параджанова треба подивитися саме зараз
В цьому році Україна і весь світ відзначає 100 років з дня народження одного з найвеличніших режисерів, який вніс неоціненний вклад в розвиток нашого кінематографа. Мова йде про Сергія Параджанова - великого українського режисера. З нагоди цієї події, 3 жовтня в українських кінотеатрах в прокат вийде одна з найвідоміших й візуально неповторних стрічок режисера - "Колір граната". В кінотеатрах буде показана унікальна відреставрована версія фільму, якою займався відомий голівудський режисер Мартін Скорсезе та його кінофонд.
РБК-Україна (проект Styler) зібрало 5 причин, чому варто подивитись цей фільм саме в кінотеатрах.
До "оновленої" стрічки доклав руку Мартін Скорсезе
У 2014 році стрічку "Колір граната" було відреставровано, щоб максимально відновити якість картинки. Реставрацію проводив Кінофонд режисера Мартіна Скорсезе спільно з Cineteca di Bologna.
Критик і програмний директор фестивалю в Торонто Джеймс Куандт назвав реставровану стрічку "кінематографічним Святим Граалем".
Світова премʼєра відреставрованої версії пройшла у 2014 році на 67-му Каннському кінофестивалі. Крім того, на Нью-Йоркському кінофестивалі того ж року її представив особисто Скорсезе.
Боротьба з СРСР
"Колір граната" розповідає біографію життя вірменського поета Саят-Нова. Стрічка розкриває розкрити життя поета візуально і поетично. У фільмі мало діалогів, натомість використовуються активно кадри, які, за допомогою символізму й алегорій, зображують життя поета: Дитинство, Юність, Старість й Смерть. У фільмі є звуки, музика та іноді співи, але діалоги зустрічаються рідко.
Критики вважають, що цим фільмом Параджанов прославляв вірменську культуру перед обличчям гноблення та переслідувань в СРСР.
Натхнення для Ів Сен-Лорана
У 1987 році Параджанов познайомився з відомим французьким модельєром Івом Сен-Лораном. Є версія історії, яка каже, що Лорана дуже вразили артистичні образи "Кольору граната", тому він попросив Параджанова намалювати для нього декілька ескізів. Режисер натомість намалював цілий альбом, який до сьогодні зберігається в музеї Іва Сен-Лорана у Парижі.
Нетрадиційний підхід
Параджанов використовує нетрадиційний підхід до оповідання в "Колір граната". Замість традиційної структури оповіді, він обирає серію візуально захоплюючих і ретельно скомпонованих живих картинок, щоб відобразити суть життя та творчості поета Саят-Нови. Результатом є візуально чарівне та символічно багате дослідження мистецтва, культури та духовності.
Він зображує живі предмети в статичних композиціях, граючи з динамікою між рухом і нерухомістю, а також взаємодією між живими суб’єктами та неживими об’єктами. Композиція кожної картини також є навмисним нахилом до візуальної естетики вірменських ілюмінованих рукописів і релігійного мистецтва.
Революція в радянському кіно
Для "Кольору граната" характерні також андрогінні та квір-образи, що було дуже нетиповим для радянського кіно.
Наприклад, головна актриса Софіко Чіаурелі виконує як роль самого поета, так і його коханку. А сексуальне пробудження молодого поета у фільмі настає тоді, коли він бачить оголені чоловічі та жіночі тіла в лазні. Це відображає й сутність самого режисера, який був засуджений в СРСР за гомосексуальність.
Кадри з фільму "Колір граната"
Раніше ми розповідали, що фільм про Назарія Яремчука вийшов на Netflix.
Також подивіться ці психологічні драми, які змушують задуматись.