У XX столітті в Києві з'явилися перші кінотеатри. Вони однозначно відрізнялися від сучасних, але з усім тим стали чудовим осередком для культурного дозвілля мешканців і гостей столиці.
Якими були перші кінотеатри в Києві, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Facebook-допис спільноти "Спрага".
Найбільшим і одним із перших у місті був кінотеатр "Експрес". Його відкрили 1912 року на вулиці Хрещатик, 38. Це зробив австрійський підприємець і мільйонер Антон Шанцер.
Для першого кінотеатру міська дума виділила ділянку в оренду на 11 років, а саме будівництво коштувало 300 000 рублів. "Експрес" був розрахований на 1 100 місць.
Кінотеатр Шанцера "Експрес" всередині (фото: facebook.com/spraga.info)
Для тих часів приміщення було розкішним: просторе фоє, велика світла люстра, буфет для глядачів, скульптури німф. Поруч із кінозалою грав оркестр для відвідувачів, які чекали на кіносеанс.
Квитки в "Експрес" були недешевими - 1-2 рублі за прем'єри, і 20-50 копійок за звичайні сеанси. Для порівняння в ті часи один кілограм борошна коштував п'ять копійок, один кілограм картоплі - дві копійки.
Попри високу вартість в "Експресі" завжди було людно (фото: facebook.com/spraga.info)
Шанцеру належала ціла мережа театрів-кінематографів. Його знав увесь Київ і навіть далі, але він не отримав визнання у вищих колах.
Власник кінотеатрів подав прохання про підношення великому князю Андрію Володимировичу кінематографічної стрічки, яка відобразила його перебування у Києві 25 травня 1912 року та святкування 100-річного ювілею 130 піхотного Херсонського полку.
Проте саме через його великі статки йому відмовили.
"Майно оцінюється в 1 000 000 рублів. 1910 року Шанцер близько зійшовся з багатою поміщицею Південно-Західного краю чесною, потім почесною громадянкою Надією Вільмер, яка перебуває у розлученні з чоловіком. Шанцер мав довіреність на її багатомільйонний маєток і, як то кажуть, зловживав, наживши капітал до 300 000 рублів", - йдеться в листі.
До того ж у 1912 році в кінотеатрах Шанцера показали стрічку-хроніку з похорону композитора Миколи Лисенка. Прихильники українського визвольного руху хлинули дивитися фільм, але тодішня влада закрила два кінотеатри після конфіскації фільму.
Радянська влада закрила кінотеатри та перейменувала їх на свій манір (фото: facebook.com/spraga.info)
Після революції Шанцер емігрував. Його кінотеатр продовжував працювати на благо більшовиків. "Експрес" став називатися "Кіно-театр", а у 1920-30-ті роки - "1-е Держкіно" та "Комсомолець України". Але кияни все одно називали його "кінотеатр Шанцера".
Раніше ми показували світлини Києва за часів СРСР, які хотіли знищити КДБісти.
Дивіться також, який вигляд мав центр Києва у 1960-х роках.
А ще розповідали, скільки коштує підйом на щит "Батьківщини-матері" та коли це можна зробити.