Яким чином психічні травми проявляються в тілі та чому це небезпечно

Як психічна травма проявляється в тілі

Психічна травма (або шокова, як її іноді називають) - це ситуація загрози життю та безпеки, у якій тіло і психіка мобілізують всі ресурси з єдиною метою - вижити. В цей момент тіло переживає викид стрес-гормонів (адреналін, норадреналін та кортизол). 

Через це відбувається цілий каскад змін у роботі органів. Серцебиття та дихання пришвидшуються, кров відливає від органів черевної порожнини до м'язів та рук та ніг, самі м'язи приходять в стан тонусу, зіниці розширюються, аби пропустити більше світла. На рівні мозку також відбуваються зміни, керування переходить більш давнім його структурам.

Психіка не відстає від тіла, вона додає емоційну реакцію на ситуацію загрози. Зазвичай це страх або гнів, які допомагають втекти від небезпеки або ж перемогти її.

Також відключається сприйняття всіх інших стимулів, органи чуття максимально сфокусовані тільки на джерелі небезпеки. Часто в цей момент також виникає відчуття відстороненості від тіла та власних емоцій, людина ніби спостерігає за ситуацією зовні. Це потрібно для того, щоб надсильні переживання не затопили психіку та не завадили основній задачі - виживанню.

Деякі з цих реакцій можуть "застрягати" в тілі навіть після того, як травматична ситуація вже завершилася. Одним з яскравих проявів будуть зміни у патерні дихання. Часто люди, які пережили шокову травму, дихають поверхнево, не глибоко. Живіть при цьому лишається напруженим та не включається у процес дихання. 

Спазм діафрагми, який є частою реакцією на стрес, блокує розширення грудної клітки, що викликає відчуття неможливості вдихнути, нестачі повітря. Іноді з'являються паузи у диханні, затамовування подиху.

Як психічна травма проявляється в тілі (фото: Freepik)

Оскільки під час травми тіло мобілізується, її відтермінованим проявом може бути також загальне напруження м'язів, відчуття одубіння в тілі, неможливість розслабитися. Це можна помітити, наприклад, у хронічно напружених плечах та шиї, яким не допомагає жоден масаж. 

Часто напруженим і нерухомим стає таз, через що змінюється хода, тіло стає незграбним. Жорсткими також стають коліна, вони ніби перестають згинатися та пружинити. Таке напруження може заважати засинанню, адже тіло не переходить у стан відпочинку.

На контрасті з перенапруженням, може виникати відчуття нестачі енергії в тілі, ніби кожна дія дається з величезними зусиллями. Це одночасно стан перезарядженості, майже тремтіння, і слабкості. Людина може навіть не усвідомлювати, як багато сил у неї забрала травма, а тільки помічає, що її ледь вистачає на базові обов'язки.

Це не пов'язано ані з нестачею дисципліни, ані з прокрастинацією. Психічна та фізична енергія в цей момент спрямовані на подолання наслідків травми та стримування емоцій. 

Однією з чутливих до наслідків травми систем організму є шлунково-кишковий тракт. Частим наслідком травми є порушення у його роботі, запальні процеси у ШКТ, синдром подразненого кишківника тощо. Все це наслідки стрес реакції, під час якої внутрішні органи недоотримують крові, а разом із нею й кисню та поживних речовин.

Якщо це короткостроково, наслідки будуть мінімальні, проте якщо травма залишилась у тілі, ефект стає все більш помітним.

В момент травми активізується і наш імунітет. Якщо травма не вирішується, то така гіперактивація стає хронічною, що може призвести до розвитку запальних процесів у організмі, аутоімунних захворювань, алергічних реакцій та навіть до порушення здатності організму вловлювати та знищувати ракові клітини ще до того, як вони стали проблемою.

При цьому опірність до інфекцій, навпаки, знижується, що призводить до частих застуд і вразливості до ускладнень.

Якщо ви помічаєте, що хронічний стрес вже почав впливати на ваше тіло та психіку, не зволікайте і звертайтеся до лікаря та в психолога, щоб комплексно долати наслідки психологічної травми.